|
|
2018-09-22 23:46 | Чернігів-2018. У феєрверку зірок і посмішок
|
|
|
Літній чемпіонат України-2018 в Чернігові розпочався гучно!
Ні, в перший день змагань обійшлося без сенсацій або скандалів. Справа в тому, що в цьому році біатлонний чемпіонат збігся за часом з масштабним триденним святкуванням Дня міста, звуки якого ось уже другу добу ненав'язливо влітають у вікно готельного номеру кореспондента сайту.
Але якщо на Красній площі Чернігова був феєрверк з вогнів, то на лижній базі, вже який рік, гостинно зустрічає учасників та глядачів літніх чемпіонатів України з біатлону феєрверк із зірок! Одразу дві гонки, які пройшли в перший день турніру, зібрали кращих представників нашого біатлону із сьогоднішнього і недавнього минулого.
Поки спортсмени готувалися до старту і проводили пристрілювання, вдалося поговорити з двома нашими біатлоністами, що стали відвідувачами спортивного лазарету. Першою на підході до стрільбища зустрілася Ірина Варвинець. Упустити момент і не дізнатися у свіжоспеченої власниці Ордена Княгині Ольги III ступеня про її найближчі плани по поверненню в спорт, було неможливо. На жаль, порадувати уболівальників поки нічим: консервативне лікування дає дуже скромні результати, і при навіть незначних тренувальних навантаженнях Іра відчуває значний дискомфорт. Але рішення про операцію поки для себе вона не прийняла.
А вже на самому стрільбищі стояв одягнений в «цивільне» Руслан Ткаленко, який кілька попередніх зборів команди пропустив через травму плеча. Руслан вже почав тренування в Чернігові, але щодо наступного збору, який пройде в Рамзау, поки є сумніви. Оскільки тренування на великій висоті після тривалої перерви в навантаженнях можуть зіграти як в плюс, так і в мінус. Остаточно свої сумніви Руслан повинен розвіяти після розмови з Юраєм Санітрою, який повинен приїхати до Чернігова завтра.
Ну, і щоб покінчити з медичною темою, скажімо ще про багатостраждальні коліна Надії Бєлкіної, яка знову впала в Раубічах. Але Надя вже до своїх проблем ставиться з гумором: «Ну, ось, знову красу навела», - вказує на заліплені пластиром коліна. «Ні лежачи, ні стоячи нормально стрельнеш. І через постійні пошкодження тут у мене - перша літня гонка в сезоні. Треба надолужувати».
Взагалі, цей день проходив під акомпанемент посмішок. Прекрасна пора бабиного літа з лагідною теплою погодою, кілька сотень глядачів, які оточували увагою нескінченно задоволених цим спортсменів, з користю потратили частину вихідного дня... Та й сімейна атмосфера сприяла максимально гарному настрою. Те, що на стадіоні зібралися сім'ї всіх чернігівських спортсменів, навіть говорити зайве. Але ось з Глухова під'їхала мама Ані Кривонос - повболівати за доньку.
Ось Ольга з донькою переживає не тільки за Діму Підручного, а й за всю команду. І хоча тернопільська змішана естафета за складом і без того була фаворитом гонки, зайва підтримка ніколи не заважає.
А ось і Віталій Кільчицький, не зайнятий в гонці, не поспішаючи прогулюється по стадіону з усім сімейством. На питання, коли у Львова знову буде естафета, Віталік знизав плечима: «Ну поки нікому бігати... Є кілька молодих спортсменів. Але заявлятися, щоб боротися за 6-7 місця?..» Максималіст...:)
Поки Андрій, чоловік Віти Семеренко, вболівав за дружину, наймолодший учасник збірної України - Марк, втратив інтерес до гонки, де мама не боролася за перемогу і мирно сопів в колясці. Упевнений, в його снах мама і тітка Валя виконали свою мрію про спільний подіум:)
Ну, а найдовший шлях для того, щоб повболівати за кохану людину, виконала Аіта Гаспарін, яка прилетіла до Чернігова зі Швейцарії. Нагородою дівчині став переможний букет Сергія Семенова, з яким Аіта потім поїхала зі стадіону на велосипеді, попередньо поспілкувавшись з уболівальниками.
Деяким сюрпризом змішаної естафети стало посилення команди Київської області - туди з Чернігова «переїхали» Максим Івко та Антон Мігда. Особистий тренер хлопців Олександр Ворчак в незвичному для себе серйозному стилі прокоментував: «Ну, в Чернігові зараз багато спортсменів. І всім потрібно фінансування. А в Києві такого аншлагу немає. Так краще ж перейти в іншу область, ніж просто втратити хлопців...» У логіці Олександру Васильовичу не відмовиш. Але ось при традиційно багатому виборі, на домашньому чемпіонаті чернігівська естафета другий рік поспіль залишається без медалей ...
Після фінішу підходжу до Христини Дмитренко: - Христина, знаєш, що найголовніше після гонки? - Посміхатися? - взагалі не замислюючись відповіла дівчина і подарувала свою коронну посмішку :)
Звичайно, посміхатися! Із сьогоднішніх посмішок можна зробити окрему фотогалерею - починаючи від головного спеціаліста в команді за цим компонентом Юлії Журавок, і закінчуючи ... Ні, посмішки закінчувати не треба!
Коли офіційні нагороди міксту знайшли своїх володарів, прийшов час шоу і посмішок стало ще більше. Та ж Інна Супрун, здається, кожен метр дистанції проводила з величезним задоволенням. Інна, як і Олег Бережний, отримали запрошення взяти участь у старті буквально в останній момент. Олег так і зовсім вийшов на гонку з корабля на бал, зібравшись і приїхавши до Чернігова буквально за добу. «Ну, що, Олег, готовий дати урок стрільби?» - питання кращому в минулому снайперу збірної. «Важкувато буде... Гвинтівка чужа, чи не пристріляв. Та й не тренувався я толком».
Втім, спортивний результат був сьогодні не головним. Набагато більше значення мала зустріч друзів: і спортсменів, і їх уболівальників, що голосно вітали всіх учасників. Ну, а якщо і було якесь напруження перед стартом, то його зняла та ж Христина Дмитренко чарівно наївним запитанням. Коли Олена Петрова, яка не зуміла взяти участь в гонці через травму, звернулася до Христини: «Ну ти ж замість мене біжиш, не підведи», наймолодша учасниця Гонки Чемпіонів запитала срібного призера Олімпіади в індивідуальній гонці: «А Ви добре стріляли?.. »)))
Але, незважаючи на повністю товариський статус гонки, тут було місце і справжнім серйозним емоціям. Так, Богдан Цимбал в перерві між мас-стартом і переслідуванням зізнався: «Ну, ось коли прийшов на стійку з В'ячеславом Васильовичем (Деркачем - прім. Е.Т.) - тааак мандражнул!..» Приблизно те ж, за визнанням харківських тренерів, трапилося кількома годинами раніше з Любов'ю Кип'яченковою, яка вперше вийшла на старт в такій іменитій компанії в змішаній естафеті, та ще й на не характерному для себе першому етапі. Загалом, хрещення для наших юніорів сьогодні вийшло по-справжньому бойовим.
Після фінішу в спілкуванні самих спортсменів і організаторів все частіше і наполегливіше почала гуляти ідея про те, щоб в наступному році зробити таку шоу-гонку міською. Благо, якість асфальтового покриття в центрі Чернігова зараз навіть перевершує лижоролерну трасу. А атмосфера свята, яка була сьогодні на стадіоні, була такою теплою, що на наступний такий старт не соромно запросити навіть зарубіжних гостей.
По дорозі зі стадіону довелося побачити, як один з тренерів «натаскував» на спуску зовсім юну спортсменку. «Вчимося долати гірські страхи. А то: боюся, боюся... Поки 50 раз не спустишся, боятися не перестанеш», - відправляв він підопічну в гору, після чого слідував супроводжуваний дитячими вереском стрімкий спуск на лижоролерах. Так. Через подолання себе, а іноді і через біль - тільки так стають тими, кого згодом запрошують на Гонку Чемпіонів...
... А вже пізно ввечері небо над містом затягнуло, подув сильний вітер і пішов дощ. На завтра синоптики обіцяють похолодання й опади. І, тим не менш, спринтерські гонки будуть не менш цікавими і подарують чимало емоцій.
Євген Тарасенко, biathlon.com.ua
|
|
|
|
|
|
|
Коментарі (Всього: 26)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінки в останній гонці
|
|
|
|
|
Яка, на ваш погляд, має бути доля турніру прогнозистів в наступному сезоні? |
|
Провести конкурс, як зазвичай
|
348
|
Провести конкурс, але зі значною кількістю вирахування найгірших гонок
|
119
|
Не проводити конкурс, оскільки не можливо створити рівні умови учасникам
|
36
|
|
проголосовать |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|