Надіслати новину   Russian   Ukrainian   English
ГОЛОВНА ЗБIРНА НОВИНИ ТУРНIР КОНТАКТИ
Кубок світу
# Ім'я Очки
1 Йоханнес-Тінґнес Бьо 1230
2 Олександр Лоґінов 854
3 Кантен Фійон-Майє 843
4 Сімон Дестьйо 831
5 Арнд Пайффер 802
6 Тар'єй Бьо 724
7 Бенедікт Долль 705
8 Зімон Едер 701
9 Юліан Еберхард 695
10 Лукас Хофер 694
Весь рейтинг
Тарас Лесюк
Тарас Лесюк
Всі фотогалереї
Головна
Обговорення   22:34
Турнір
Усе про біатлон
Чат
Блоги
Інтерв'ю
Преса
Голосування
Трансляції на ТБ
Сайти про біатлон
Контакти
Кубок світу
Календар
Кубок світу
Кубок IBU
Юніорський кубок IBU
Результати
Кубок націй
Кубок націй IBU
Статистика стрільби
Швидкість спортсменів
Біатлонна статистика
Наша команда
Наша збірна
Автографкарти
Біатлонна атрибутика
Фотогалереї збірної
Особисті фотографії
Чемпіонати України
Спорт-школи України
Мультимедіа
Профайли
Шпалери
Фотогалереї
Відео
Реєстрація
Вхід
Мій профайл

Літній чемпіонат світу, Раубічі
2019-08-23 09:00 (CET)
Супер спринт кваліфікація, Юніори

Наступна трансляція

Літній чемпіонат світу, Раубічі
2019-08-23 09:00 (CET)
Супер спринт кваліфікація, Юніори

Час київський

Всі трансляції



2019-04-15 09:05 |

Юлія Джима: Після перемоги в Сочі більше години давали інтерв'ю в мікст-зоні


Юлія Джима була головною героїнею минулого сезону в українському біатлоні. Вона мала абсолютно всі можливості, щоб завершити той рік в десятці найсильніших спортсменів планети, але лише одна обставина не дала цьому збутися. У поточному сезоні результати Юлі в силу різних причин були не настільки яскравими. У зв'язку з цим їй іноді прилітали солідні порції критики, до того ж, на додаток до вищезазначеного, тільки ледачий не згадував їй те, що вона рідко спілкується з журналістами. Одразу ж після прес-конференції збірної України на НСК "Олімпійський" ми запропонували Юлі найближчим часом поговорити про все це вже в рамках інтерв'ю, на що вона люб'язно погодилася. Зізнатися чесно, в ході цієї роботи, довелося відкрити її з іншого боку. Деякі журналістські стереотипи щодо Юлі були нещадно зруйновані і розтоптані, що не може не радувати. Але, безумовно, це суб'єктивна думка автора, а висновки про це інтерв'ю, звичайно ж, робити нашим шановним читачам. Ми отримали задоволення, тепер ваша черга.
 
- Я, чесно кажучи, був здивований, що ти так легко погодилася на інтерв'ю. Мені пощастило опинитися в потрібний час в потрібному місці або причина в чомусь іншому?
 
- Насправді, про мене ходять такі ось легенди, нібито я не даю інтерв'ю, і не спілкуюся з журналістами. Вже багато говорилося з цього приводу, і я не раз попереджала, що по ходу сезону не люблю давати коментарі або інтерв'ю. По-перше, мало часу, а по-друге, тут з одним поговориш, а з другим ні - хтось образиться. А з усіма спілкуватися, ну просто, не встигаєш. Ось я по собі суджу, і можу сказати, що в змагальний період у мене не завжди вистачає часу на масаж, відпочинок і відновлення, в цілому, не кажучи вже про спілкування з кимсь. Тому, я вже говорила, що поза сезоном намагаюся спілкуватися з усіма. Ну, як з усіма... (сміється), у мене є люди, з якими я принципово не спілкуюся. Якщо у мене з журналістом були якісь конфлікти, і він нічого не зрозумів, не вибачився, або не зробив висновки, то намагаюся його тримати подалі якось, я все пам'ятаю. Так, у мене є такий собі чорний список журналістів (сміється), з якими я не бажаю спілкуватися. Ну, думаю, що деякі навіть про це не здогадуються, так як постійно щось пишуть чи питають. А я от не маю бажання спілкуватися з журналістом, який любить дописати критики на мою адресу від себе особисто або перекрутити все, щоб виставити мене в поганому світлі. Бували випадки і некомпетентності і хамства. Наприклад, ти до мене сьогодні підійшов і вибачився, що одразу на «ти» почав розмову, а хтось, хто бачить мене вперше, свистить мені і кричить: «Гей, ну куди ти!». Ну, ось як можна після цього з ним спілкуватися? Може перед цим він мене по імені кликав, і я не почула. Там же стадіон, публіка, сам розумієш, що не все можна розчути. Але в кінці я чітко чула свист і ось це «агов». Правда, пізніше цей журналіст підійшов до мене, вибачився, але ось розмовляти після такого мені зовсім не хотілося. Ми так і не поспілкувалися, а через пару днів в Facebook від нього вже висіла стаття про те, що Джима така-сяка, не спілкується з журналістами.
  
- А коли це було? Мені просто цікаво.
 
- Я думаю, ця людина і так здогадається, про кого йде мова.
 
- Ні, прізвищ ми не називаємо, це зрозуміло. Я просто хочу дізнатися, як давно це було?
 
- Я вже не пам'ятаю (Сміється).
 
- Окей. Слухай, ну по ходу сезону кожне слово від тебе реально на вагу золота. Ось ти сказала, що не вистачає часу. Ну, у умовних Йоханнеса Бьо або Доротеї Вірер цей час є, вони встигають поспілкуватися з журналістами. Може ще в чомусь причина?
 
- Ти ж врахуй, що у них зовсім інший менталітет, вони по-іншому виховані. Для них це хобі, а для нас - робота. З нас вимагають завжди більше, ніж з європейців, зі зрозумілих причин. Я думаю, що вони все це сприймають більше як гру, а для нас біатлон - дуже серйозна робота. Я просто віддаю всі сили під час гонки, і не хочу їх потім втрачати ще. Кажу, що у мене не вистачає часу в плані того, що я просто не встигаю відновитися до наступного дня. Дивись, ось, наприклад, у мене сьогодні гонка о 4 годині дня, а завтра в 11. Тобто, зараз я добігаю до фінішу, це вже 5 годин. Потім потрібно переодягнутися, зібратися, піти на закачування. Ось потім можна поспілкуватися з журналістами, так, але це вже 6 годині вечора. Іноді я можу сказати, щоб мене почекали біля вакс-кабін. Потім мені ще потрібно дістатися до готелю, піти на масаж, піти на вечерю.
 
- Тобто, якщо ми хочемо поспілкуватися з Юлією Джимою після гонки, то нам краще відправиться до вакс-кабіни і чекати кінця закачування?
 
- Якщо це була коротка гонка, і мені буде що сказати, то я можу поговорити з журналістами і в мікст-зоні. Іноді я просто бачу, що немає сенсу щось пояснювати, адже мене все одно не зрозуміють. Ну навіщо це? Зрозумій, я просто не бачу сенсу відкривати душу всім і розповідати про всі проблеми. Звичайно, є ряд об'єктивних речей, про які потрібно говорити, але є також маса моментів, про які говорити не потрібно.



- А як мені зрозуміти, що сьогодні Юлі є що сказати, чи навпаки, краще її не смикати?
 
- Якщо чесно, мене важко передбачити, але після вдалих гонок я завжди спілкуюся з журналістами. А в основному вже всі звикли до мене, але все ж в мікст-зоні хочуть щось запитати, я або проходжу повз, або прошу підійти пізніше, ну, або одразу ж підходжу поговорити.
 
- Вийшло так, що ми вже проговорили цю тему, але все ж, може, ще згадаєш щось. Чи були у тебе якісь конфлікти з представниками медіа?
 
- Ну, так, щоб публічних конфліктів, то їх не було, я не допускала таких речей. Звичайно, іноді можу погарячкувати, я досить імпульсивна, можу десь різко висловитися, але намагаюся це на публіку не виносити. Якщо розумію, що таким чином якось можна вирішити проблему, то так - я буду лаятися, буду відстоювати свою точку зору, ну або просто хоча б намагатися знайти компроміс. Якщо ж бачу, що не потрібно витрачати якихось зусиль на вирішення конфлікту, то намагаюся просто все запам'ятовувати, але робити це мовчки.
 
- Наскільки я знаю, у тебе були якісь образи на вболівальників через їх коментарі. Це правда?
 
- Було й таке. Я вже говорила про цей момент, що багато пишуть, мовляв, ось Джима не коментує той чи інший момент, незрозуміло чому там пропустила або не бігла гонку. Я все одно думаю, навіть, якщо я розповім про ці причини, то 90% людей їх не зрозуміють. Тому, який сенс витрачати сили і нерви, пояснювати, якщо мене потім, так би мовити, запресують.



- Тим не менш, останнім часом ти все частіше стала з'являтися на телеекранах. Якщо не помиляюся, то ти двічі брала участь в зйомках програми «Хто зверху?» на Новому каналі. Розкажи про цей досвід.
 
- Коли прийшла на програму перший раз, то так ніхто і не зізнався, хто порекомендував мене. Взагалі, я була дуже задоволена, коли мене запросили туди. Чесно кажучи, люблю гумор, напевно, більше сміятися, ніж жартувати. Так ось, я давно спостерігала за Сергієм Притулою, ще з часів його виступів у Comedy Club UA, мені подобалися його монологи, але тоді і сподіватися не могла на знайомство вживу. Можна сказати, що я навіть мріяла з ним познайомитися. Але перша думка, коли мене туди запросили, була така: «Вау, а що мені робити?» (Сміється). Справа в тому, що я до того жоден випуск цієї програми не бачила, але потім зайшла в YouTube, переглянула трохи, в цілому зрозуміла, що до чого. Ну, в першому випуску була все одно розгублена, не думала, що це все так довго, але, потрібно відзначити, що було дуже весело, і час швидко пролетів. Потім, через якийсь час, мені знову зателефонували і знову запросили на програму. Так вийшло, що зйомки випали на час між зборами.
 
- Можеш детальніше розповісти про своє знайомство з Сергієм Притулою?
 
- Як тільки ми з ним зустрілися, він сказав: «О, Юлька, привіт!». Як ніби ми сто років з ним знайомі (сміється), а я стою і навіть не знаю, що сказати, чи то добрий день, чи то  привіт. Було цікаво, звичайно, що людина бачить мене вперше, а таке відчуття, що знає дуже давно. Мені от здається, що люди, які довгий час працюють на телебаченні, якісь більш відкриті, більш свої, чи що.
 
 - Про біатлон не встигли з ним поговорити?
 
- Ні-і, ну це телебачення, сам розумієш, як там все зім'ято в плані часу, весь час кудись смикають, там і 5-10 хвилин для розмови толком немає. То грим, то ще щось.
 
- Так що, втретє на зйомки програми підеш?
 
- Я, чесно кажучи, хочу піти, але не знаю, чи вийде там з термінами. Зйомки проходять в конкретні дні, і чи вийде у мене в цей час бути вдома - поки невідомо.
 
- Ось ти сказала, що тебе впізнав Притула. Ясна річ, що до тебе також можуть підходити на вулиці з проханням про фото або автограф. Ти отримуєш кайф від своєї впізнаваності?
 
- Насправді я намагаюся якось простіше до цього ставитися, хоча, зізнаюся, іноді буває ніяково, тому що всі люди по-своєму талановиті. Звичайно, дуже класно, що у людей є якісь живі приклади, ті, ким вони захоплюються. І ось я себе не дуже зручно відчуваю, коли мені кажуть якісь компліменти, а я навіть не знаю нічого про цю людину, може він мегаталановитий і досяг певних висот.
 
- Ну, ти ж розумієш, що для когось ти є кумиром? З цим, напевно, важче жити з якоїсь моральної точки зору.
 
- Звичайно. Багато в чому ти повинен себе стримувати, і це, безумовно, мінус. Іноді це так заважає, адже ти абсолютно така ж людина, як і всі, але тобі весь час потрібно тримати себе в якихось рамках.
 
- Пам'ятаєш, коли сама в останній раз підходила до когось, щоб попросити про фото або автограф?
 
- Так, ось це було зовсім недавно - на церемонії «Герої спортивного року», і на відкритті Champion Hall. Фоткалась з Олею Саладухою, з Наташею Добринською - це були мої кумири в дитинстві, коли я тільки починала займатися спортом.

- А до тебе на цих заходах підходили з подібними проханнями?
 
- Так, найприкольніший інцидент, звичайно, трапився з Юлею Левченко. Справа в тому, що вона підійшла не сама, а попросила людину, щоб він підвів її до мене, вона заявила, що соромилася (сміється). Я так одразу собі зазначила: «Ага, зрозуміло, значить, теж про мене в фейсбуці читає всякі гидоти» (сміється).
 
- Раз вже ми заговорили про ці церемонії. Я вже робив тобі комплімент щодо твого наряду на «Героях спортивного року», це був, знаєш, такий рокерський прикид в стилі Емі Лі. Сама придумала цей образ або десь побачила?
 
- Дякую. Ні, я сама придумала. Все намагаюся робити сама, навіть ремонт у квартирі (сміється).
 
Ти ніколи не прокидалася з думками про якусь свою популярність або публічність?
 
- Слухай, ну, щоб прям так, то, швидше за все, ні. Найчастіше прокидалася від того, що телефон розривався від купи різних смс і дзвінків, ну або коли мене будили після золота в Сочі. Тоді, я пам'ятаю, був перший раз, коли ми дали інтерв'ю всім в мікст-зоні. На це пішла година з гаком.
 
- Напевно, для тебе це було пекло.
 
- Звичайно пекло, ти просто нікуди не можеш вийти, і всім все одно, холодно тобі або жарко, пити хочеш чи ні, ти йдеш, і тебе всі зупиняють. Ну, гаразд ми, але так вийшло, що інші команди тоді майже 40 хвилин нас чекали на прес-конференції. Я як зараз пам'ятаю, що ми тоді повернулися в готель об 11 годині вечора, практично одразу після цього ми спустилися вниз, тому що у Володимира Михайловича тоді був День народження, а потім всі рвонули на дискотеку. Вийшло, що у нас це була остання гонка, а хлопцям ще треба було бігти естафету. Там тоді на цій тусовці були майже всі жіночі команди, і після неї в готель ми прийшли не пізно, ми прийшли рано (сміється). Я потрапила в номер близько 6 ранку. Потім у мене було таке відчуття, що я тільки заснула, а мене будять зі словами: «Юля, Юля, ми тренування проспали!». Тоді ми підірвалися о 9 ранку, а тренування було на 9:20. А його так рано поставили тому, що у нас в цей день була ще купа заходів, ми навіть гонку хлопців не подивилися. Я тоді прийшла з тренування і дуже хотіла їсти. Тільки сіла поїсти, мені дзвонять, кажуть, що через 5 хвилин всі дівчата повинні бути готові до виїзду в Сочі, і нас там вже чекають. Я тоді на ходу щось взяла і побігла. Потім цілий день провели на ногах, то до одного спонсора, то до іншого, туди-сюди, на нагородження, і я ввечері ловлю себе на думці, що до сих пір нічого не поїла. Тоді мені сказали: «Юль, не переживай, після нагородження поїсте», а коли ми прийшли вже туди, щоб поїсти, там вся їжа закінчилася. Потім в готель потрапили десь о 3 годині ночі, і я нарешті пішла їсти.
 
- Неодноразово доводилося чути, що у тебе дуже складний характер. Сама згодна з цим?
 
- Повністю згодна і не заперечую. Це як от недавно читала цікавий текст, здається, в Facebook. Там описувалася ситуація, в якій журналіст підходить до чоловіка, який дожив до 125 років, і питає: «Як вам вдалося так зберегтися?». А той відповідає, що просто ніколи ні з ким не сперечається, на що журналіст заявив, мовляв, це ж нереально. І чоловік йому відповідає: «Я з вами повністю згоден». Ось так і у мене, я повністю згодна.
 
- Ну тебе так все влаштовує, і ти ніколи не хотіла змінити якісь риси свого характеру?
 
- Якщо взяти кожну людину, то для когось той чи інший характер буде цілком прийнятним, а для когось - просто нестерпним.




- З іншого боку, я розумію, про що ти. У мене, зізнаюся чесно, найжахливіший характер, але нічого з цим вдіяти не можу.
 
- Ось цю частину інтерв'ю, будь ласка, залиш і не вирізай (сміється).
 
- Окей, домовилися.
 
- Ну ось, і я в собі не можу щось змінити. Десь можна промовчати, десь можна підлизатися або ще щось. Але я називаю це акторство. Якщо людина може бути актором, то вона зможе бути своєю у будь-якій ситуації. Ну, життя це така важка філософія. Це реально більше філософська тема. Кожен живе своє життя так, як вважає за потрібне. Ми, всі до єдиного, абсолютно різні. Я просто живу, як хочу, роблю свою улюблену роботу, і якщо і намагаюся жити за якимись правилами, то тільки загальноприйнятим. Я ж не стодоларова купюра, щоб всім подобатися, я ось така, яка є. Мене мій характер цілком влаштовує, був би інший, думаю, що не стала б тією, якою є зараз.
 
- Ну-с, перейдемо вже до чогось більш біатлонного. Можеш одним реченням описати для себе сезон 2018/2019?
 
- Ох, навіть не знаю... Якщо чесно, цей сезон для мене був найненапряжним за останні 7-8 років. Ось він був реально максимально важким, але в той же час ненапряжним, якщо можна так сказати.
 
- Ось до цього у мене як раз було питання. Я зараз скажу своє враження, а ти відповіси: правий я був чи ні. Перебуваючи на етапах, іноді спостерігав за твоєю роботою на трасі, як до гонки, так і після неї. Дивлячись в твої очі, мені здавалося, що ти десь втратила мотивацію, біатлон тебе так підзадовбав і відійшов на другий план.
 
- Не знаю, як це правильно пояснити. Ну, дивись, коли ти практично весь рік віддаєш усі сили біатлону, то він ніяк не може бути на другому плані. Я зрозуміла, про що ти говориш, але це не означає, що спорт відійшов на другий план. Спробую зараз це все розкласти по поличкам. Я, насправді, дуже вимоглива до себе. І ось в цьому сезоні вирішила себе просто цим не довбати. Вирішила не вимагати від себе нереального і простіше до всього ставитися, і якщо були невдачі, то не так близько приймала їх до серця, як раніше.
 
- Після золота в індивідуальній гонці в Поклюці у тебе не було думок, що, мовляв, ось зараз буду рвати і знову боротися за топ-10 за підсумками сезону?
 
- Звичайно, я так налаштовувалася ще до сезону. Відчувала себе класно, і реально розуміла, що можу. Начебто все класно, виграла першу гонку, але потім мене як рубануло. Температура і все таке, коротше, я зрозуміла, що захворіла. Тому і Хохфільцен пропускала. А далі що робити? Ось у Ліндстрема був мононуклеоз, як і у мене, і він далі вирішив все пропускати, а у мене вийшла жорстка дилема - все кинути і лікуватися або пробувати ще? Вирішила спробувати бігати, хоча цього не можна робити.
 


- Минулий сезон можна назвати сезоном розчарувань і втрат, або ти по ходу його вже бачила, що не зможеш боротися за найвищі місця?
 
- Ну, знаєш, надія завжди вмирає останньою. Я сподівалася, чесно. Який сенс виходити на дистанцію, якщо ти не віриш в себе? Я просто сподівалася, що все це надовго не затягнеться і незабаром просто пройде. Зрозуміло, що за перше місце з мононуклеозом ти боротися не зможеш. Але все одно, навіть з усіма результатами, допомога в Кубку націй для команди від мене була. Багато чула, що, мовляв, Джима займає місце в команді. Мене це навіть не образило, я ось так сіла, проаналізувала, і сказала вголос: «Ні, я на своєму місці». Ось розумієш, у мене навіть елементарно немає почуття, що я реально займаю чиєсь місце. Ось, до речі, наступний факт обов'язково потрібно вказати. Зараз багато говорять про нашу молодь, згадуючи мене зі словами, мовляв, ось Джима, коли починала, теж займала такі місця. Так ось, ні! Перші два роки я ніколи не опускалася нижче 40 місця. Це я кажу тим людям, які подібне пишуть на нашому біатлонному сайті.
 
- Це зараз камінь в город журналістів, які працюють на сайті, або це претензія до вболівальників, які пишуть таке в коментарях?
 
- Якщо не помиляюся, то це в коментарях писав один з журналістів. Слухай, ну коли людина веде цей сайт, і пише, що, мовляв, Джима теж починала з 70-х місць, то це, як мінімум, некоректно. Ти розумієш, про кого йдеться. Цей же чоловік ще після золота в Поклюці не ставив мене в естафету на чемпіонаті світу. Сказавши, що, мовляв, я не потраплю в четвірку, якщо полечу на американські старти. Але, не сталося. Помилився він в своєму прогнозі (сміється). Як і багато в чому іншому.
 
- Я так розумію, ти частенько заходиш на biathlon.com.ua?
 
- Ні-і.
 
- Ох ти. Це, напевно, через якийсь образи?
 
- Ну, якщо чесно, то так. Мені не подобається, як про мене говорить адмін цього сайту, і як перекручує багато інформації.
 
Ти ж розумієш, що матеріалами на сайті далеко не він один завідує?
 
- Звичайно, але в коментарях щось він також може писати, і мені не подобається те, як він там про мене відгукується. Тому я і не читаю. Якщо ж мені конкретно говорять, що ось потрібно зайти і почитати, те і те, тоді я заходжу. Це інтерв'ю, звичайно, прочитаю (сміється).
 
Влад Омельянченко для biathlon.com.ua
 
Другу частину інтерв'ю читайте на нашому сайті завтра
Версія для друку


Коментарі (Всього: 61)

[ 1, 2, 3 ]

2019-04-19 11:46
 # 61  Ватель (Киев) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Спасибо Юле за интервью, и спасибо, что в интервью старалась быть собой, а не угодить публике.
Не все понравилось, например, что не нравится, что незнакомые журналисты "тыкают", а в то же время, не знакомый Притула по панибратски, и нормально.

И за Евгения немного обидно, конечно не знаю лично, не Женю, не Юлю, но как по мне, Евгений самый корректный админ и журналист, которого мне довелось наблюдать. Но каждый человек личность.

Юля, успехов тебе, надеюсь ты нас порадуешь еще, своими хорошими выступлениями.

[ 1, 2, 3 ]

Останні обговорювані новини
    Нові матеріали (03.07 - 15.07) (7)
    Ганна Коваленко: Морально готова до дорослого біатлону (2)
    Три золота замість срібла в скарбничку збірної України з біатлону (30)
    Як розвивається біатлонна інфраструктура в світі? Останні новини (10)
    Колишня спортбаза невдовзі стане основою Держцентру олімпійської підготовки з біатлону (8)
    Юрій Ситник: Готувався тренуватися з юніорською командою, а тут вийшло все по-іншому (6)
    Нові матеріали (27.06 - 03.07) (23)
 
Додати коментар
Вітаємо:
1. Якщо ви вже реєструвалися на сайті, введіть ваш E-mail і пароль.
2. Якщо ви залишаєте коментар перший раз, вам необхідно придумати нікнейм, і ввести ваш E-mail і пароль.


Ім'я або Нікнейм: (не вводьте його якщо ви вже реєструвалися раніше)

E-mail:

Пароль:

Забули пароль?

Коментар

Кубок світу
# Ім'я Очки
1 Доротея Вірер 904
2 Ліза Віттоцці 882
3 Анастасія Кузьміна 870
4 Марте Олсбю Ройселанд 855
5 Ганна Еберґ 741
6 Пауліна Фіалкова 687
7 Кайса Мякяряйнен 673
8 Деніз Херрманн 611
9 Франциска Пройсс 570
10 Моніка Хойніш 567
Весь рейтинг
Оцінки в останній гонці

Дмитро Підручний 6.28

Поставити / подивитись оцінки
За кого вы болеете в борьбе за женский БХГ?
 
За Доротею Вирер
vote
264
За Лизу Виттоцци
vote
264
Я болею только за украинских спортсменов
vote
70
Надеюсь, что Олсбю Ройселанд еще навяжет борьбу
vote
32
 
проголосовать

Національний університет фізичного виховання і спорту України


Росія  Олександр Лоґінов
Фінляндія  Кайса Мякяряйнен
Норвегія  Йоханнес-Тінґнес Бьо
Італія  Доротея Вірер
Норвегія  Уле-Айнар Бйорндален
Франція  Мартен Фуркад
Україна  Юлія Джима
Україна  Валентина Семеренко
Італія  Ліза Віттоцці
Україна  Дмитро Підручний
Україна  Катерина Бех
Словаччина  Анастасія Кузьміна
Норвегія  Еміль-Еґле Свендсен
Словаччина  Пауліна Фіалкова
Україна  Анастасія Меркушина

Інші профайли

2019-07-16
Надія Бєлкіна: Поки незрозуміло, хто поїде на літній ЧС в Білорусь

2019-07-15
Ганна Коваленко: Морально готова до дорослого біатлону

2019-07-01
Юрій Ситник: Готувався тренуватися з юніорською командою, а тут вийшло все по-іншому

2019-06-27
Дмитро Підручний: У майбутньому хотів би спробувати себе в політиці

2019-05-30
Тарас Лесюк: Цей колектив надихає та мотивує

2019-05-28
Сергій Ружицький: Після перемоги Підручного на ЧС пив вдома спиртягу і плакав