Кубок світу
# Ім'я Очки
1 Йоханнес-Тінґнес Бьо 1262
2 Тар'єй Бьо 1080
3 Йоханнес Дале-Шевдаль 949
4 Стурла Легрейд 862
5 Ветле-С’ястад Крістіансен 817
6 Емільєн Жаклен 712
7 Ендре Стрьомсгейм 700
8 Томмазо Джакомел 688
9 Себастьян Самуельссон 671
10 Мартін Понсілуома 638
Весь рейтинг
останнє фото
Всі фотогалереї
Головна
Обговорення   09:55
Турнір
Усе про біатлон
Чат
Блоги
Інтерв'ю
Преса
Голосування
Трансляції на ТБ
Сайти про біатлон
Контакти
Календар
Кубок світу
Кубок IBU
Юніорський кубок IBU
Результати
Кубок націй
Кубок націй IBU
Статистика стрільби
Швидкість спортсменів
Біатлонна статистика
Наша збірна
Автографкарти
Фотогалереї збірної
Особисті фотографії
Чемпіонати України
Спорт-школи України
Профайли
Фотогалереї
registration
Реєстрація
Вхід
Мій профайл
next race

Кубок світу, Кенмор
2024-03-17 22:20 (CET)
Мас-старт 15 км, Чоловіки

Наступна трансляція

Кубок світу, Кенмор
2024-03-17 22:20 (CET)
Мас-старт 15 км, Чоловіки

Час київський

Всі трансляції



2021-01-25 08:10 |

Олена Підгрушна: Наше життя під час зборів та змагань – від готелю до готелю



Ґрунтовна розмова про біатлон із діючим спортсменом, членом національної збірної – це новий досвід для нашого сайту. Та й, напевно, такого змістовного, глибокого інтерв’ю щодо спортивного життя в цілому і загального комплексу проблем в українському біатлоні до сьогодні ще не було. До вашої уваги – такий матеріал, як результат двогодинної розмови-сповіді капітана жіночої збірної України Олени Підгрушної, спеціально для читачів biathlon.com.ua.

Першу частину інтерв’ю читайте тут:
УкраинаОлена Підгрушна: Зараз вішати всіх собак за результати на Юрая – як мінімум, не справедливо


- Можеш детальніше розповісти про те, яким є життя професійного спортсмена? Тому що уявлення про це пересічного вболівальника дуже поверхове. З чим доводиться стикатись під час зборів та змагань, які, можливо, перешкоди долати?



- Найбільше, що кидається в очі цього року – поїздки додому. Ми якось після однієї з гонок спілкувались з Доротеєю Вірер з цього приводу. Вона дуже дивувалась, коли ми сказали, що по 6-8 місяців проводимо поза домівкою, і говорила: як ви так живете, я би так не змогла… По суті, європейці після завершення етапу можуть на день-два з’їздити додому. Чимало з них – на своїх особистих автомобілях, і остання гонка закінчилась – він сів за кермо і погнав додому. Побув вдома, підживився енергією рідних – і повернувся назад знову виступати в гонках. Ми ж як поїхали з України 1 жовтня – так і повернемось лише 22 березня. А що говорити про спортсменів, у яких вдома сім’ї, діти?.. Так, це наша робота. Але ж… Зараз через карантин ми навіть не можемо полетіти у великих паузах між триместрами, тому що не можемо самі ризикувати і наражати на ризик інших. І коли після різдвяних свят іноземні спортсмени приїжджають на моральному піднесенні, добре відпочивши вдома, ми можемо лише порадіти за них. Ми не жаліємось, тому що самі обирали свій шлях, але потрібно розуміти, що наше життя під час тренувальних зборів та змагань – від готелю до готелю. Напевне, це найголовніше. Тому що до кінця сезону в психологічному плані ми вимотані.

- До речі, про готелі - як організована логістика і взагалі все, що пов’язане з умовами переміщень та проживання?

- В Скандинавію, звісно, ми летіли, тому що там був дуже довгий маршрут. А весь вантаж, медперсонал, тренери, сервіс-група – вони приїжджали мікроавтобусами. В нас немає спеціальних водіїв, тому тренерам доводиться самостійно долати такі довгі відстані по 2-3 тисячі кілометрів за кермом. Зараз, коли всі місця зборів та змагань в Центральній Європі, ми також 6-8-10 годин разом з усіма переїжджаємо в мікроавтобусах. Відверто кажучи, бувають такі переїзди, після яких про гонки думати вже зовсім не хочеться. (Посміхається)

- Ну ось приїхали ви в готель…
- Далі – розгрузили речі з автобусів. Зараз в кожного спортсмена приблизно 100 кілограмів вантажу. Тому що їхали ми на півроку, і розуміли, що все потрібно брати з собою – починаючи від речей першої необхідності і закінчуючи інвентарем: килимки, резинки, скакалки, міні-тренажери, міні-масажери тощо. І, по суті, такі переїзди – щотижня. Лише цього року ми радіємо, що календар таким чином сформований, що знаходимось по два тижні на одному місці. Я колись робила фотографії всіх своїх речей, і друзі й рідні, яким це показувала, дивувались: як те все можна з собою возити? Ну, ось так… Життя в сумках. (Сміється)


- А як щодо харчування? Наша команда, та й не лише наша, неодноразово стикалась із різного роду отруєннями, хворобами шлунку. Останній випадок – коли на невеликому зборі перед від’їздом на Кубок IBU перехворіла майже вся команда Б… Як взагалі організовується процес харчування на зборах та під час змагань?

- Тут також цікава ситуація. Тому що є такий стереотип, що раз це – спортсмен, то в нього ідеальне харчування, ідеальні готельні умови і тому подібне. До харчування ще повернусь, а спочатку хочу сказати, що готелі всі відрізняються один від одного, і не завжди умови там прийнятні для спорту. Скажімо, в Контіолахті ми жили в готелі, де матраци були настільки м’які, що вже після першої ночі кілька спортсменів звертались до масажистів, тому що з’явились перші защемлення в спині. Вплинути на цю ситуацію або замінити матраци ми не можемо, тобто стикаємось з цим по факту. І в цьому ліжку ти спиш два тижні – звісно, починаються проблеми зі спинами. Але не зважаючи на те, що тягне чи болить, спортсмен виходить на змагання і бореться за результат.

Щодо харчування – та ж історія. Є кращі чи гірші їдальні чи ресторани, але суті це не міняє. Є готельне меню – і все, це може бути навіть і фастфуд. Від приїзду чи відсутності спортсменів воно не змінюється. Якщо сьогодні в меню шніцель і картопля-фрі, то його й дають на обід. І ти будеш це їсти, хоча для спортсмена це далеко не найкращий варіант харчування. Або дають овочі-салати, з найдешевших продуктів, куплених в супермаркеті. Тобто, поїв огірок зі смаком трави, помідор зі смаком трави – без якогось задоволення, просто тому, що тобі, як спортсмену, потрібна клітчатка, потрібні ці свіжі овочі. Іноді взагалі бувають моменти, коли ти приходиш в цей ресторан – і розумієш, що не хочеш цього їсти. Просто сам організм кричить: не хочу! (Сміється) В Контіолахті в мене дійшло до того, що я просто дістала скороварку і готувала собі мюслі перед гонкою. Тому що розуміла: якщо зараз піду в їдальню і поїм там, то шлунок просто зведе і я взагалі не зможу бігти. Потім з Фінляндії в нас автобуси їхали в Україну, й довелось частину речей відправляти, і скороварку в тому числі.

Що стосується зборів в Україні, то тут ситуація ще гірша, тому що згідно з законодавством, суми, які держава може витратити на спортсмена за кордоном і в Україні, дуже відрізняються. Кардинально. І в Україні на ті кошти, що виділяються, нормально прохарчуватись важко. Коли ми чотири місяці тренувались в Сянках, то сміялись поміж собою, що досить цікаво розписане меню. Ми його жартома назвали «меню-неділька». Тобто, є тиждень – і там йде порядок приготування страв. Наступного тижня буде абсолютно ідентично. І коли ти протягом кількох тижнів знаходишся на цьому місці, то вже точно можеш сказати – якщо зранку така каша, то вечеря буде такою… І через певний час це вже настільки приїлося, що далі їсти було неможливо. А змінити і повпливати також не можемо, тому що сума на харчування – одна й та сама протягом усіх чотирьох місяців. Ні, якщо приїхати туди на один тиждень, або на один збір – все супер: смачно, класно, немає питань. Але коли це вже чотири збори… На четвертому я вже казала: дуже хочу додому, просто щоб нормально поїсти. Те саме було у Вуокатті, Контіолахті… Спортсмени реально ходять напівголодні протягом півтора-двох місяців. Не через те, що нам не дають. (Сміється) Просто через певний час ти вже не можеш того їсти.  Тому, повернувшись додому, хочеться лише Домашнього ))

- А можливості якось готувати самостійно чи організувати альтернативне харчування не було?

- Раніше на вкатці – чи то в Шушені, чи у Вуокатті – ми завжди намагались знятись з ресторанного харчування і готувати самостійно. Але цього року у Вуокатті, наприклад, нам цього не дозволили зробити – не знаю, через карантин чи з інших причин. Ну нас взагалі з готелю майже не випускали, лише на тренування на стадіон. Я не можу сказати, що там було погане харчування. Але воно своєрідне, специфічне. Але що для фінів або скандинавів нормально – те для нас не зовсім підходить. Тому за можливості ми докуповуємо те, чим можна доповнити раціон: рибу, авокадо тощо... Але, знову ж-таки, не завжди можна потрапити в магазин – і через карантин, і через те, що бази, де ми живемо, часто знаходяться далеко від міста.

- Ти вже кілька разів сказала слово «карантин». Дійсно, крізь цей сезон червоною ниткою проходить коронавірус і пов’язані з цим обмеження. Вже звикли до постійних тестувань, додаткових запобіжних заходів?

- Так, звичка вже є. Виходячи з кімнати, маска вже просто прив’язана до тебе. Якщо вийшла без маски – відчуття, нібито забула одягнутись. (Сміється) Рукавички в їдальні – це вже також норма життя. Ми жартуємо – до кінця сезону перед входом в їдальню на нас скафандри одягатимуть. І, звісно, будь-яка «вилазка» з готелю – лише маски, рукавички, дезінфектори... Це все вже на підсвідомому рівні.

А взагалі, щодо карантину найскладніше те, що не вистачає соціуму. Звісно, протягом багатьох років ми звикли до графіку, коли в зимові місяці в нас сезон і ми повністю в роботі, в змаганнях. І коли навесні повертаєшся додому, намагаєшся хоч якось «пожити». (Сміється) Розвіятись, відвідати рідних, друзів, концерти, театри.. Та просто погуляти чи навіть поподорожувати. На цю частку активного життя в нас є кінець березня і квітень. Минулої весни через карантин, звісно, ніхто нікуди не ходив, потім в травні з квартири почали активно тренуватись, і далі знов пішов повноцінний сезон в режимі «готель-траса-база». І зараз вже більше року в такому замкненому просторі – це дуже складно. Не вистачає людей, не вистачає спілкування, не вистачає життя.

- А як щодо тестів? Як організований цей процес? Наскільки це часто, швидко, зручно?

- В принципі, до цього часу робили все чітко і швидко. Для команди призначається час, 15-20 хвилин, за який всі члени команди встигають здати тест. Вся інформація вноситься в комп’ютер, і кожні 4-5 днів процедура повторюється. Тобто, під час двох спарених етапів на одному місці виходить три рази. Перед переїздом в іншу країну обов’язково має бути свіжий тест. Постійно ситуація тримається на контролі, щоби не було розповсюдження, і щоб тут нас не «накрило» пандемією.

- Тим не менш, проблеми виникають. Наприклад, в збірній Словенії вже кілька випадків коронавірусу. Ця ситуація обговорюється? Як діяти в таких умовах?

- Те, що стосується нас – дезінфекція, маски, обережне поводження, мінімум, або краще – жодних контактів з іншими командами… Приміром, в Обрхофі ми жили в одному готелі з іншими командами. І якщо в ліфті їдуть спортсмени однієї команди, то біатлоністи з іншої туди вже не заходять. Це вже виходить само собою. Всі прийняли ці правила гри.



- Давай ще трішки продовжимо медичну тему. Багато говориться про недоліки нашої команди з точки зору методик відновлення, брак якісного інвентаря, тих самих матеріалів змащення… Пропоную пройтись по цих темах. Перше – відновлення. В чому це відображається? Чого не вистачає нам, з того, що є у німців, норвежців, французів?..

- Звісно, я достеменно не знаю, що є в інших командах – я там не була, з лікарями не спілкувалась. Але те, що в нас медицина, зокрема спортивна, давно застаріла, ні для кого не секрет. Є якісь стандартні методики відновлення – цього вже, на жаль, не вистачає. Світ розвивається, технології йдуть вперед, лабораторії працюють на повну потужність… І весь цей механізм направлений на те, щоб віднайти способи, які б дозволили спортсмену витримувати більші навантаження. Ми ж дійсно просто відстаємо. Таке враження, що світ зробив крок у 21-те століття, а ми лишились в 19-му і намагаємось боротись з найсильнішими – це вже не реально.

- А як загалом щодо медичного забезпечення?

- Скажу так: наші лікарі, які працюють з командою, дійсно витягують максимум з тих можливостей, що в них є. Але на сьогоднішній день цих можливостей дуже мало. І якщо в світі на покращення результатів працюють цілі інститути та лабораторії, то можна лише уявити, до якого рівня технологій вони доходять. В нас, на жаль, цього немає.

Та ж сама історія стосовно спеціалістів з реабілітації та травматології. В нас чудові хлопці-масажисти, які працюють з командою і повністю виконують роботу, до якої ми не маємо жодних претензій. Але… Є травми, з якими спортивний масажист об’єктивно не може впоратись. Тут потрібен вузькоспеціалізований травматолог. І, знову ж-таки, щоб його оплатити, потрібні набагато більші кошти, ніж зарплати наших хлопців. Та ж сама Норвегія таку людину возить, і будь-яка травма чи проблема вирішується на місці. У нас ми пам’ятаємо, скільки гонок пропускав Діма Підручний через проблеми зі спиною, у Джими проблеми з ногою, в мене – з плечем…

Професійний спортсмен працює до максимального виснаження. Відповідно, досить поширені проблеми зі зв’язками, м’язами – надриви, забої… Якщо такі проблеми вчасно не ліквідовувати, надалі це переростає в більш складні травми. Хоча я точно знаю, що в Україні є чудові спеціалісти, до яких я регулярно звертаюсь, повертаючись додому. Але зараз протягом півроку, коли йдуть максимальні навантаження і коли вони мені найбільше потрібні, в мене доступу до цих людей немає. Тому що з одного боку, я не можу повернутись в Україну, з іншого – не маю фінансових можливостей, аби забезпечити їх приїзд сюди.

- В сучасному спорті все більшу роль відіграє психологічна підготовка. Раніше лунали думки, що в нас в команді психологи – самі тренери. Ти також раніше вже висловлювалась з цього приводу. З того часу думка щодо роботи з професійним психологом не змінилась?

- Якщо говорити про психологію, однозначно – найбільший вплив на спортсмена має тренер. Так само і навпаки – спортсмен впливає на тренера. Це – головна комунікація, зв’язок майже на рівні батька з дитиною. Щодо професійних психологів, я і раніше говорила – вони потрібні. Просто до недавнього часу я не бачила такого психолога, який би міг допомогти нам, спортсменам. Але останнім часом в моє життя потрапили кілька людей, стосовно яких я можу сказати – так, вони могли б внести позитив в результати наших спортсменів. Особливо що стосується молодих, які ще тільки розвиваються, як професіонали. І дійсно – є такі спортсмени, яких ми умовно називаємо «чемпіонами світу по тренуваннях», але у яких під час відповідальних стартів все рушиться, нічого не виходить. І якби з ними попрацював спеціаліст, я думаю, цю ситуацію можна було б змінити.


- А з тими людьми, про яких ти говориш, ти вже спілкувалась фахово, чи просто познайомилась?

- З кимось познайомилась, з кимось спілкувалась… Але мене вже порівнювати, коли за спиною 20 років активної кар’єри, мабуть, не варто. (Сміється) Я сама вже можу бути психологом для наших молодих спортсменів. Чому мені й важко було знайти спеціаліста, який би розповів щось нове. На сьогоднішній день такі люди є, до яких я за потреби можу звернутись.

- Ну а ти з висоти свого досвіду, авторитету, не намагалась поділитись цією інформацією чи з іншими спортсменами, чи з тренерами або керівництвом федерації? Можливо, ці спеціалісти могли б допомогти й іншим…

- По-перше, як я сказала, ці люди в моєму житті з’явились нещодавно. А зважаючи на умови, в яких ми працюємо – карантину, обрізання фінансування, потім повернення коштів і так далі, зараз питання психології не на першому плані. Цього сезону головна проблема – фізичний стан. Коли все в порядку з фізичною підготовкою, тоді можна ще додати психологічну – і виходити на високі результати. А коли в нас є брак основи, жоден психолог мало допоможе.

- Інвентар. Тобі ніколи не доводилось, принаймні на тренуваннях, «спробувати» лижі когось з спортсменок топ-збірних?

- Ні, такого досвіду в мене не було. Одного разу я пробувала лижі іншого виробника – просто спробувати їх у роботі, але це був не топовий спортсмен і не змагальний режим.

- Наскільки якість саме лиж, без урахування змащення, може впливати на результат?

- За рахунок лиж можна виграти або програти до двох хвилин.

- На дистанції спринту?

- Так. Ну, звісно, це максимальні розбіжності, між найкращими лижами і найгіршими. Ну а в наших реаліях – 20-30 секунд елементарно.

- Фактично, після виграшу в Сочі, або навіть раніше, після успіхів на чемпіонатах світу, ви увійшли в пул топ-спортсменів. І виробники мали б бути зацікавлені, щоби ви змагались саме на їх якісному інвентарі. Це так і було? І наскільки зараз наша команда забезпечена саме якісними лижами?

- Тоді було так. Лижі в нас дійсно були на хорошому рівні. Навіть коли я повернулась після річної перерви, в мене був хороший матеріал. І результати були хороші. Але потрібно розуміти й інше. Якщо, приміром, фабрика FISCHER знаходиться в Австрії, то, звісно, найкращим інвентарем в першу чергу будуть забезпечуватись австрійські та німецькі спортсмени. Звичайно, я не можу сказати, що до нас доходять «дрова». Але до тих країн, які десь в третьому десятку заліку, дійсно доходить другий-третій сорт лиж. Тому що все рівно є певний топ кращих лиж, кращих структур.

Та і власне якість лиж – не основний компонент. Тому що на фабричне виробництво лиж потім накладаються структури. Кожна структура максимально підходить під певну погоду і певний стан снігового покриття. І також є спеціальні лабораторії, де ці структури накладаються на пластик. Ми володіємо ручними технологіями накатки структур, і я впевнена, що наші хлопці-сервісмени – справжні майстри в цьому компоненті. Але ручна – вона швидко сходить і… (після паузи) вони інші. У «великих» країн, які возять з собою спеціальні фури, є машини, що роблять потрібні структури. І коли вони бачать, що погода змінилась, чогось їм не вистачає – вони одразу прогнали лижі по структурах – і максимально підготовлені до старту саме в таку погоду. Тут же в них є не чотири хлопці, як у нас, а набагато більше людей, які проїжджають на тих лижах десятки кілометрів, і до старту спортсмена лижі повністю готові до «бою».


В нас команда велика, проте сервіс-бригада героїчно справляється, але для такої елітної роботи, яку мають топові країни, наших можливостей недостатньо: ні фінансових, ні технічних. Це все дуже великі кошти: лижі, структури, змащення – дороге задоволення. Ну і, наприклад, північні країни набагато більше часу мають доступ до снігу, ніж у нас, і в них хлопці працюють майже круглий рік, коли вони працюють з лижами: тестують, накатують, випробовують…

Незважаючи на все це, я можу сказати, що наші хлопці з сервіс-бригади, як і лікарі, витискають максимум з можливого. А може й навіть і більше. (Посміхається) Так, вболівальники іноді підмічають і критикують лижі, та й ми іноді жаліємось. Але ми прекрасно розуміємо, скільки сил і здоров’я наші хлопці вкладають в підготовку лиж. І якщо, приміром, гонка об 11-й годині, вони з п’ятої ранку вже на стадіоні і починають працювати. І кожен з них щодня проїжджає по 30-50 кілометрів, аби обрати кращу пару – без перепочинку чи навіть перерви на сніданок.

- Ну хоча б стволи, приклади, патрони в нас на найвищому, конкурентоспроможному рівні?

- (Сміється) Ну тут вони стандартні. Лише приклади кожен спортсмен підбирає під себе – купляє, щось вирізає, аби краще підлаштувати під себе. Кожен приклад – то своя історія. Гвинтівки нам відносно нещодавно оновили – вони в хорошому стані. І патрони також закуповують, які потрібні, й в необхідній кількості. Добре, що ми в жовтні встигли виїхати за кордон, відстріляти партії патронів, і зараз є можливість стріляти, як ми називаємо, «змагальними» патронами. Тут питань немає.

- Юрай Санітра під час етапу в Контіолахті говорив, що ви стріляли не тією партією патронів, яку відстрілювали.

- Так, відстріляні патрони залишились в Центральній Європі, і нам їх привезли лише у Хохфільцен. Тобто, перші два етапи Кубка світу ми пробігли не зі змагальними патронами.

- Наскільки це відчувалось, як проблема?

- Відчувалось. (Сміється) Тому що патрон є різний. Є той, що тримає вітер або не тримає. Той, що йде по каналу ствола або не йде. Є жорсткий і м’який. Спортсмену також треба звикнути, відчути політ цієї кулі. Це не є просто механічна робота, що ми прийшли на стрільбище, щолк-щолк, влучив чи змазав. Це насправді дуже велика робота, і відчуття патрону в нас дуже глибоке. І навіть коли ми просто переходимо з тренувального патрона на більш якісний – вже відчувається зміна. А потім нова зміна – при переході на змагальний. І навіть якщо ми візьмемо іншу партію, то відчуємо різницю в патроні. «Підміну» партії відчуємо з п’яти-десяти пострілів.

Чому роблять відстріл? Тому що розкид може бути 10 міліметрів, а може – 20. Ти стріляєш, бачиш, що має бути центр, а насправді це не «десятка», а «вісімка». Суто за рахунок того, що патрон не йде по стволу. Тому що в кожного ствола своя індивідуальна внутрішня нарізка.

Спілкувався Євген Тарасенко

Заключну частину інтерв’ю читайте завтра:
- гроші в біатлоні: де заробляє біатлоніст і на що витрачає кошти
- хто з дівчат української збірної здатен виграти Кубок світу
- чи є «дідівщина» в команді
- в якому віці краще дебютувати на Кубку світу
- що потрібно, аби біатлон в Україні розвивався


Коментарі (Всього: 87)

[ 1, 2, 3 ]

2021-01-25 17:37
 # 31  АнастасияЮ (Одесса) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Не представляю как можно такое длительное время быть вдали от близких. Кроме того, что физически устаёшь, так ещё нет эмоциональной подпитки.
Лене спасибо за интервью!
2021-01-25 17:41
 # 32  guarani (Белая Церковь) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 Дмитрий Дудкин
А ещё навеяло примеры как после финиша спринта всякие Нойнеры и Макаряйнены валяются, а наши так спокойненько сняли лыжи и пошли. Тоже пример и такое было не раз. Что в этом примере у нас лучше?
2021-01-25 17:43
 # 33  Feo2500 Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 Дмитрий Дудкин
А так же тот факт,что иностранные спортсмены могут легко съездить домой,повидать родных,отдохнуть,в отличии от наших спортсменов.
Речь всё же о текущем сезоне. В прошлые сезоны наши также бывали дома. В этом же, не было горной подготовки по плану, поэтому пришлось остаться на незапланированные сборы. Вспомните, как бурно обсуждали, что после новогодних поездок домой наши спортсмены "подхватывали" простуду.
И потом, думаю, в этом сезоне, учитывая корону, никто из биатлонистов не ездит домой на пару дней после этапов. Все в равных условиях, кроме хозяев этапа.
Поэтому 6-8 месяцев без дома и родных - это текущий сезон.
2021-01-25 17:48
 # 34  guarani (Белая Церковь) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 АнастасияЮ
Легко узнать как это. У нас если не пол страны так 10% находятся 3-6 месяцев за границей на заработках. А профи спорт это таже работа.
2021-01-25 17:55
 # 35  Feo2500 Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 guarani
Тоже пример и такое было не раз.
К примеру, финиш Дудченко на ИГ, где он занял 5 место.
Что в этом примере у нас лучше?
"І покажем, що ми, браття, козацького роду." Может это!? )))
Легко узнать как это. У нас если не пол страны так 10% находятся 3-6 месяцев за границей на заработках. А профи спорт это таже работа.
Абсолютно верно. А некоторые, например, моряки и/или рыбаки, ещё без выходных и выхода на берег по несколько месяцев.
2021-01-25 18:09
 # 36  lionbiathlon (Мельбурн) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 guarani
Да к тому что в итоговом результате процентов 90-95 это талант и текущая подготовка спортсмена. А все остальное помощь в том числе и современные технологии во всем от фургонов до фармы. Немного бесит возгласы с придыханием -о фармакологиия, о барокамера, о шлифт машина и т.д.
Идею понял. Просто Noname и не подразумевала из Журавок сделать Тирил. Я увидел как бы выход беседы из поля здравого смысла, ну типа перегиба в дискуссии.
Да к тому что в итоговом результате процентов 90-95 это талант и текущая подготовка спортсмена. А все остальное помощь в том числе и современные технологии во всем от фургонов до фармы.
Я бы уменьшил процент. И опять - суть понял.
Немного бесит возгласы с придыханием -о фармакологиия, о барокамера, о шлифт машина и т.д.
Ну как и везде: как прийти к золотой середине?!

Идею понял.
2021-01-25 18:12
 # 37  lionbiathlon (Мельбурн) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 Дмитрий Дудкин
Потому что даже околотоповый спортсмен не может зачастую провести 2 одинаковых сезона подряд,
Дима, Антхольц закончился, ну хватит уже про статиста. ) Шучу, без стеба.
2021-01-25 18:13
 # 38  lionbiathlon (Мельбурн) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 Дмитрий Дудкин
Твой пост 28.
Поддерживаю!
2021-01-25 18:14
 # 39  lionbiathlon (Мельбурн) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 guarani
а на следующий день я не легко но спокойно залез на семитясячник
А хватит суток для этого?
2021-01-25 18:18
 # 40  guarani (Белая Церковь) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 lionbiathlon
По моему мнению, биатлоном не занимался, я бы процент ещё увеличил. Так как даже 5% на остальные факторы это в спринте сколько? 30-35 секунд. Сомневаюсь что такое увеличение скорости будет за счёт НТП.
2021-01-25 18:18
 # 41  ir-ma (Харьков) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Спасибо за интервью, достаточно подробно и обстоятельно.
Хотя по восстановительным препаратам и процедурам лично я так и не поняла в чем проблема - нет к ним доступа, нет информации о них, нет средств на их приобретение, из ответа только видно, что наша медицина отстала от иностранной (вроде столько у нас в стране медицинских научно-исследовательских институтов и фармкомпаний, хочется узнать, чем они занимаются).
2021-01-25 18:19
 # 42  lionbiathlon (Мельбурн) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 guarani
А ещё навеяло примеры как после финиша спринта всякие Нойнеры и Макаряйнены валяются, а наши так спокойненько сняли лыжи и пошли. Тоже пример и такое было не раз. Что в этом примере у нас лучше?
+100%
В самом начале 90-х смотрел лыжную гонку, наверное ЧМ или ОИ. Была такая Кирвесниеми, если не ошибаюсь. Она выиграла десятую у россиянки. На финише рухнула и не могла встать некоторое время, а россиянка просто сняла лыжи. Комментатор разве только матом не ругался.
А Тарье, который выиграл у Мартена спринт, а после финиша полежал, встал, его зашатало и он снова упал.
2021-01-25 18:24
 # 43  guarani (Белая Церковь) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 lionbiathlon
Мне хватило. Там ньюанс поставили штурмовой лагерь на 6400 - он не обязательный по классике. Вырубило, спустился на раздельную, отошёл. И возрождение. Спуск конечно не в базлагерь.
2021-01-25 18:31
 # 44  Оксана (Гамбург) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
И потом, думаю, в этом сезоне, учитывая корону, никто из биатлонистов не ездит домой на пару дней после этапов. Все в равных условиях, кроме хозяев этапа.
2 Feo2500
Вы не правы. Немцы ездят домой. B иp Гохфильцена, и после Антхольца тоже все поехали по домам на несколько дней перед сборами для подготовки к ЧМ. Я уже молчу про немецкие этапы. И Рождество все встречали дома с семьями.

Так что люблю я читать эти диванные сказки про "все в равных условиях".
2021-01-25 18:34
 # 45  lionbiathlon (Мельбурн) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 guarani
По моему мнению, биатлоном не занимался, я бы процент ещё увеличил. Так как даже 5% на остальные факторы это в спринте сколько? 30-35 секунд. Сомневаюсь что такое увеличение скорости будет за счёт НТП.
1. Ну здесь, наверное, прежде всего, о стабильности по всему сезону.
2. Я бы так не производил подсчет: прибавку 5% не равнял бы с 5% от времени прохождения дистанции. Другой пересчет должен быть актуальным. Вот смотрите: 30 сек делим на 7,5 и получаем 4сек на км в сравнительных скоростях. Ну вот Хаузер и добавила эти 4 сек. Согласитесь, что эта Хаузер не сильнее прошлой на 5%.
2021-01-25 18:36
 # 46  lionbiathlon (Мельбурн) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 guarani
Мне хватило. Там ньюанс поставили штурмовой лагерь на 6400 - он не обязательный по классике. Вырубило, спустился на раздельную, отошёл. И возрождение. Спуск конечно не в базлагерь.
Понял.
Анекдот про нюанс знаете?
2021-01-25 18:42
 # 47  navigator Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 phanтом
Да уж, учитывая все нюансы (менее качественная фарма, дефицит врачей, психологов, худший инвентарь, даже питание) - просто чудо, что наша сборная по-прежнему держится среди середняков биатлонного пелотона. А иногда умудряется бороться на равных и с лидерами.
Лена, Женя, огромное спасибо за интервью!

И я хочу поблагодарить Лену и Женю. Спасибо большое!
Я никогда не был персональным болельщиком Лены, но снимаю шляпу перед ее стойкостью, силой характера и огромной харизмой. И талантом, конечно, многое воздалось, но наверняка не все, по независящим от нее причинам.

А еще хотел обратиться к уважаемому phanтом ,, Вы очень много пишете, Ваш ник известен уже давно, но к сожалению профиль не заполнен. Сейчас на это мало кто обращает внимание, все равно напишут фигню. Но раньше, когда сайт был совсем другой, с такими незнакомцами не хотели разговаривать. Поэтому многого от Вас не прошу, хотя бы - Имя:)
Опять же не сочтите за наезд, чисто из вежливости - имя, сестра, Имя,,:))

2021-01-25 18:46
 # 48  lionbiathlon (Мельбурн) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл

Так что люблю я читать эти диванные сказки про "все в равных условиях".
Если мы возьмем любую сколь угодно малую точку пространства, то мы не сможем найти любую другую сколь угодно малую точку пространства, которая была бы расположена на сколь угодно малом расстоянии от первой и была бы полностью равна первой по своим характеристикам.

Равенства не существует, не существовало, не будет существовать. При равенстве прекращается всякое движение в самом широком смысле. А как можно представить бытие без движения, если за каждую бесконечно малую единицу времени происходит изменение объектов бытия, т.е.- движение.


2021-01-25 19:02
 # 49  navigator Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 lionbiathlon
Это ты сейчас с кем?:))
2021-01-25 19:05
 # 50  lionbiathlon (Мельбурн) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 navigator
Это ты сейчас с кем?:))
В смысле?
2021-01-25 19:07
 # 51  navigator Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 lionbiathlon
В смысле разговаривашеь:)
2021-01-25 19:12
 # 52  lionbiathlon (Мельбурн) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 navigator
В смысле разговаривашеь:)
Пост не имеет конкретного адресата.
2021-01-25 19:16
 # 53  Feo2500 Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 Оксана
1. Немцы поехали домой после Хохфильцена. Это и есть рождественская пауза, обычно, наши также бывают дома на новогодние праздники. В этом году не получилось из-за необходимости горной подготовки.
2. Немцы поехали домой после Антхольца перед ЧМ. Аналогично, в предыдущие годы, наши ребята также ездили домой перед подготовкой к ЧМ. В этом году "просела" предсезонка, причём "горная".
3. Про домашние этапы я упомянул, так что...)
4. Немцы ездили домой между этапами в Контиалахти? Думаю, что нет, как и все остальные.
5. В обычные сезоны, наши в равных условиях, кроме домашних этапов. То есть 6-8 месяцев без дома применительно только к этому сезону.
Пассаж про диванных оставьте при себе.
2021-01-25 19:20
 # 54  navigator Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 lionbiathlon
Пост не имеет конкретного адресата.

И я так подумал:))
2021-01-25 19:37
 # 55  Оксана (Гамбург) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Пассаж про диванных оставьте при себе.
2 Feo2500
Нет уж, не оставлю :-) вы же не отсавляете идею с умным видом вещать очевидные глупости :-)
Если вы не понимаете разницу 250км машиной (пусть и через горы) или 2-3 часа самолетом с пересадкой (что, по итогам, выливается в целый день). Если вы не понимаете, что Австрия, Италия, Чехия и Германия - это разные страны (включая в "домашние" этапы для немцев полевропы) то "диванный" вы и есть :-)

Вы, как я уже не раз говорила, в разговоре тупо включаете "я прав" и напрочь отключаете голову.
2021-01-25 20:06
 # 56  Feo2500 Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 Оксана
Кратко.
В этом сезоне - 6-8 месяцев "без дома". Это верно.
В прошлых сезонах - 6-8 месяцев "без дома". Это не правда!!!
P.S. Чтобы не вводить в заблуждение: соглашусь с комментарием, что равных условий быть не может.
2021-01-25 20:43
 # 57  Eugen (Харків) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 Feo2500
Кратко.
В этом сезоне - 6-8 месяцев "без дома". Это верно.
В прошлых сезонах - 6-8 месяцев "без дома". Это не правда!!!

И тем не менее, равных условий в этом в аспекте все равно не было))
Одно дело - 2 раза за сезон заскочить домой на 3-4 дня. И другое - иметь возможность видеть родных практически после каждого этапа.
Я не думаю, что этот фактор оказывался решающим, но отметил просто ради соблюдения точности)
2021-01-25 20:59
 # 58  Дмитрий Дудкин (Полтава) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 Feo2500
Вот сейчас допустим Йоханнес Бе,после Антхольца поехал ДОМОЙ отдыхать,чувствуете разницу?
2021-01-25 21:15
 # 59  Santi (Trondhjem) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Интервью хорошее, но типично славянское… то ли я отвыкла, то ли это так бросается в глаза. В Украине ВСЕ, все жалуются, политики, звезды шоу-бизнеса. Спортсмены. Все повально жалуются и жалеют себя. Да, сложно, да плохо, но так ВСЕМ по крайней мере в этой стране! И когда люди идут в спорт, вряд ли они верят, что у нас у каждого личная барокамера, массажист прямо с центра реабилитации из США и т.д. Нет? Тогда почему такая неожиданность для всех итог?

Про лыжи очень показательный момент – были результаты, есть лучшие лыжи, упали результаты – вот вам лыжи третьего разряда. Справедливо? А почему нет? Заметьте, не сначала лыжи забрали, а потом результаты пропали, наоборот. Это и есть системы стимулирования спорта во всем мире.

Про фарму Лене были неудобно честно говорить, что да. Мы знаем, что нужно принимать, но у нас на это нет денег, а свои тратить не хотим. К слову, про питание – а давайте статистику. Сколько спортсменов обеспечивают себя питанием потому, что отельное не подходит. Их много! Есть те кто вообще придерживется диеты в связи со здоровьем и в принципе всегда должен о себе подумать заранее. Или вы думаете только нашим третий сорт еды. У остальных не то же самое? Матрасы туда же. Пайфер и Вирер со своим матрасом ездит? Все это жалобы на аспекты, которые, как раз идентичны у всех!

Из конкретного – проблема с лыжами, она есть, это абсолютный факт. Нужны деньги и спонсоры, а для этого нужен результат. Замкнутый круг получается.

В общем, спорт – это не подвиг, а сознательно выбранная работа. Можно было быть с семьей и дома. Работать на 15 000 грн (ли сколько там средняя у нас сейчас) и все гуд, но кто-то идет спорт, потому, что это не устраивает. Соответственно и требований больше. Спорт – не жертва во имя кого-то, а собственное желание. Это надо понять и тогда вдруг столько драмы пропадет.

Что касается Лены и наших девочек. Им сложно? Да, есть не все хотелки и даже не все «нужные». Но дело не только в этом. Если сейчас дать лыжи, фарму и т.д., станет лучше на несколько позиций (максимум на 10). Но и это не топ уровень. Так что проблемы есть помимо озвученных, и озвученные – не боде 20%.

Интервью обширное, но далекое от откровенности, обыкновенные «разговоры на ТБ» тех же норвежцев и немцев куда как «интимнее» если можно так выразиться… Это просто внутренний крик души, попытка объяснить самой себе. Что происходит.

Я знаю, что многим не понравится мое мнение. Но не забывайте что по своей сути спорт – развлечение для масс, и 90% болельщиков ДОЛЖНЫ быть просто зрителями, которые отдыхают и развлекаются спортом. А не копаются в проблемах спортсменов и изучают все «изнутри». А у нас наблюдается попытка «показать как нам больно», чтобы посочувствовали. Вы хоть понимаете, что это совершеннейший бред и противоречит самой логике спорта? Это все равно, что исполнитель будет рассказывать, как в нашей климатической зоне тяжело сохранять голос, как не хватает хороших средств вообще как тяжело быть звездой в Украине. Странно?
2021-01-25 21:23
 # 60  Feo2500 Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 Eugen
2 Eugen
И тем не менее, равных условий в этом в аспекте все равно не было))
Я согласен, что равных условий не существует, о чём написал.)
Я не думаю, что этот фактор оказывался решающим, но отметил просто ради соблюдения точности)
Я тоже для точности.) Просто,может сложиться мнение, что практика, 6-8 месяцев быть вдали от дома, системна, а это не так.)
Думаю, что современные возможности общения с родными и близкими, доступность интернета сводят эти сложности до минимума. Скажем, в конце девяностых прошлого века этот фактор значил гораздо больше.

[ 1, 2, 3 ]

Останні обговорювані новини
    Турнір прогнозистів 2023/24. Переможці сезону (18)
    ЧУ-2024. Результати гонок з масовим стартом (4)
    ЧУ-2024. Результати естафет (10)
    ЧУ-2024. Результати жіночого спринту (21)
    ЧУ-2024. Результати чоловічого спринту (9)
    ЧУ-2024. Результати жіночої гонки переслідування (16)
    ЧУ-2024. Результати чоловічої гонки переслідування (11)
 
Додати коментар
Вітаємо:
1. Якщо ви вже реєструвалися на сайті, введіть ваш E-mail і пароль.
2. Якщо ви залишаєте коментар перший раз, вам необхідно придумати нікнейм, і ввести ваш E-mail і пароль.


Ім'я або Нікнейм: (не вводьте його якщо ви вже реєструвалися раніше)

E-mail:

Пароль:

Забули пароль?

Коментар

Кубок світу
# Ім'я Очки
1 Ліза Віттоцці 1091
2 Лу Жанмонно 1068
3 Інґрід-Ландмарк Тандреволд 1044
4 Жустін Бреза-Буше 1025
5 Жюлья Сімон 994
6 Лєна Хеккі Гросс 853
7 Ельвіра Карін Еберґ 829
8 Ванесса Фогт 631
9 Кароліне-Оффіґстад Кноттен 629
10 Яніна Хеттіх-Вальц 543
Весь рейтинг
assessments
Оцінки в останній гонці


vote
Яка, на ваш погляд, має бути доля турніру прогнозистів в наступному сезоні?
 
Провести конкурс, як зазвичай
vote
348
Провести конкурс, але зі значною кількістю вирахування найгірших гонок
vote
119
Не проводити конкурс, оскільки не можливо створити рівні умови учасникам
vote
36
 
проголосовать



popular profile

Норвегія  Йоханнес-Тінґнес Бьо
Україна  Олександра Меркушина
Україна  Юлія Джима
Україна  Антон Дудченко
Україна  Анастасія Меркушина
Франція  Жюлья Сімон
Україна  Любов Кип'яченкова
Україна  Дар'я Блашко
Україна  Артем Прима
Україна  Олена Білосюк
Італія  Доротея Вірер
Італія  Ліза Віттоцці
Україна  Анна Кривонос
Швеція  Ханна Еберґ
Україна  Богдан Цимбал

interview

2024-03-18
Коментарі. Кенмор, чоловічий мас-старт

2024-03-18
Дмитро Підручний: Думаю, зараз прийде час для аналізу та якихось змін

2024-03-18
Коментарі. Кенмор, жіночий мас-старт

2024-03-17
Коментарі. Кенмор, чоловіча гонка переслідування

2024-03-16
Коментарі. Кенмор, жіноча гонка переслідування

2024-03-16
Христина Дмитренко: Рада закінчити цей сезон на гарній ноті