|
|
.gif)
|
|
|
2017-08-02 19:50 | Дмитро Івасенко: Радію кожному дню...
|
|
|
|
Улюблений стадіон – Раубичі, Отепя.
Улюблена книга – «Десять днів. Чотири перемоги », Уле Айнар Бьорндален.
Улюблений колір – червоний.
Улюблена тварина – кіт.
Що найбільше цінує в людях – найбільше в людях ціную чесність і щирість. Улюблена пора року - весна.
Улюблений вид спорту, окрім біатлону – футбол.
Улюблена гонка
Кожна біатлонна гонка, як наше життя. Спочатку – хвилювання: чи вийде, чи стану лідером... потім – старт, коли усі ще в рівних умовах, а попереду – ціла гонка... потім ти борешся, один, з суперниками, погодою, трасою, вітром, самим собою, долаючи біль, емоції, які захльостують…
А десь... там – фініш, але до нього ще потрібно добігти, дійти, дожити... Може тому кожен старт спортсмен переживає по-особливому, готується, аналізує, хвилюється, намагається думати про хороше, сподіваючись на перемогу...
Улюблена дисципліна Дмитра Івасенко в біатлоні – індивідуальна гонка. Саме в ній, вважає атлет, можна проявити себе по-справжньому, саме в цій гонці і полягає філософія біатлону: «Вона дуже довга, складна, коли ти ведеш боротьбу, в першу чергу, з самим собою. Це – класика біатлону, тому і найскладніша. Для мене такі старти особливі, бо треба зібрати в кулак всі сили, емоції, показати все, на що здатний...»
Незважаючи на любов до індивідуальних гонок, найщасливішою для Дмитра стала естафета, коли на Юніорському Чемпіонаті світу в Раубічах, разом з Віталієм Трушем і Назарієм Цебрінським, він зумів завоювати таке довгоочікуване і важливе для команди срібло: «Той подіум був дуже значущим для мене, я 2 роки готувався до цього Чемпіонату світу, горів підготовкою, хотів проявити себе, мріяв про перемогу... І, на щастя, все вдалося».
Вдалася Дмитру в Білорусі на Чемпіонаті світу і гонка переслідування. Тоді він показав кращу стрільбу, обмежившись одним промахом, а в чистому часі персьюту український спортсмен став другим серед 60-ти учасників! У підсумку, з 29-е місця після спринту Дмитро перемістився на 6-е і став учасником квіткової церемонії.
Спочатку – лижі, потім – біатлон...
Першими наставниками Діми Івасенко стали вчитель фізкультури - Гайовий Анатолій Іванович і тренер Приймак Федір Михайлович, коли він прийшов в шкільну лижну секцію. А було юному спортсменові 10 років, і він тільки закінчив 4-й клас. У лижній секції юнак тренувався до 2011 року, потім перейшов в біатлон до Миколи Миколайовича Зоца. «Правда, перші 2 роки я, в основному, тренувався з Жанною Степанівною Зоц, – згадує атлет, – Тоді ми приділяли багато уваги навичкам роботи зі зброєю і лижній техніці. Через пару років, коли я вже зміцнів і освоїв біатлонні ази, моїм основним наставником став Микола Миколайович. З цього моменту і прийшли до мене перші значущі результати і перемоги».
Важлива підтримка
Сім'я Івасенко: батьки і сестра, завжди його підтримували. «Всі беруть активну участь в моєму житті, – розповідає Дмитро, – цікавляться результатами і вболівають за мене. Важлива і підтримка коханої дівчини. Втім, для мене завжди багато значить підтримка близьких, друзів, уболівальників».
Завдання на міжсезоння
Майже три місяці вже йде підготовка до нового сезону. Всі спортсмени працюють над своїми помилками, відточують майстерність, шліфують вміння і навички. Перед кожним атлетом стоять свої конкретні завдання. «У міжсезоння багато уваги приділяю роботі зі зброєю, – каже Дмитро, – так як мені обов'язково потрібно скоротити час перебування на вогневому рубежі і збільшити відсоток точних пострілів. Ми з тренерами працюємо також і над швидкісною витривалістю, силовою підготовкою».
Спортсмен вважає своєю сильною стороною самовладання. І це важливо, адже в спорті, а особливо біатлоні, окрім фізичних якостей, важливу роль відіграє саме психологічний аспект.
Дмитро наполегливо працює, щоб у майбутньому сезоні відібратися в команду: «А тільки потім вже можна думати про подальші цілі». Втім, кожен спортсмен будує плани не на один рік, мріючи домогтися високих результатів. Цілком зрозуміло, що і для Дмитра Івасенко головною метою є Олімпійське золото, атлет хоче повністю реалізувати себе в спорті, щоб не думати потім, що чогось не доробив, десь не допрацював...
Втім, про олімпійські нагороди говорити поки ще рано. Для перемог треба багато тренуватися, працювати над собою. Власне, ця робота і є зараз метою біатлоніста.
Клімат в команді важливий
Дмитро намагається не думати багато про свої невдачі: «Адже те, що сталося – вже в минулому, і нічого змінити не можна. Коли мені важко, намагаюся не залишатися наодинці з поганими думками і відволіктися. Люблю спілкуватися з товаришами по команді. Всі хлопці у нас приблизно мого віку, ми багато часу проводимо разом, і я підтримую з усіма гарні відносини, є і кілька близьких друзів. Гарна, товариська атмосфера, нормальний клімат в команді завжди багато значать для відмінного настрою на тренуваннях».
«Все, що не робиться, все – на краще»
Сьогодні вільного часу у спортсмена для відпочинку та хобі дуже мало. Втім, захоплення у Дмитра є, окрім спорту його цікавлять машини, з дитинства він захоплюється автомобілями.
Цілком може бути, що саме це захоплення переросте після закінчення спортивної кар'єри в його основне заняття і джерело доходу.
Дмитро Івасенко вважає, що «все, що не робиться, все - на краще». Тому і живе з відкритим серцем, радіючи кожному дню, кожному маленькому або великому успіху. А веде його по життю заповітна мрія, вона, як яскрава зірка, ще дуже далеко, і до неї потрібно йти через безліч труднощів, біль, радості подолання, падіння і злети...
Підготувала Ганна Осолодкіна
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коментарі (Всього: 10)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінки в останній гонці
|
|
|
|
|
|
| Яка, на ваш погляд, має бути доля турніру прогнозистів в наступному сезоні? |
| |
|
Провести конкурс, як зазвичай
|
348
|
|
Провести конкурс, але зі значною кількістю вирахування найгірших гонок
|
|
119
|
|
Не проводити конкурс, оскільки не можливо створити рівні умови учасникам
|
|
36
|
| |
| проголосовать |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
