|
|
.gif)
|
|
|
2012-03-21 09:12 | В Рупольдинг на авто
|
|
|
|
Якщо вам стало нудно вдома, не стає адреналіну, а, може, ви затятий критик на біатлонному сайті, то збирайте речі і всі свої зауваження і – вперед, на чемпіонат світу, підтримати наших. Поспостерігайте за титанічною працею спортсменів, за тим, як вони віддають своє здоров`я і всі життєві сили за результат, збоку, - а тоді критикуйте.
Вагались ми довго: їхати – не їхати, адже перший раз – і зразу на чемпіонат світу. Спочатку спробували відкрити німецьку візу. Зібрали всі потрібні документи, та у Львові їх не прийняли, потрібно було їхати в Київ, що із-за робочого часу стало майже неможливо. А тоді банально звернулись за допомогою в турагенство, де порадили відкрити польський шенген. Це стало можливо у нас, в Івано-Франківську. Протягом п`яти днів візу нам відкрили, причому на півроку. Після хоча б одного перетину кордону візу можна продовжити на один рік.
Відкрили візу – отже, їдемо! Не знаючи, за скільки часу ми подолаємо 1200 км, вирішили розбити шлях на дві частини із ночівлею у Брно (Чехія). Виїхали ми вночі і на кордоні попали на перезмінку, а тому перетинали його, затративши 4 години. А потім попрямували на Краків, Катовіце по досить пристойній трасі. Після цього почались дороги, подібні до українських, хоча траса по Чехії була досить швидкісною, тому до готелю доїхали вже ввечері.
Наступний день був набагато легшим: автобаном повз Відень до Зальцбурга доїхали за 4 години. Забронювали апартаменти недалеко від міста Інцель (19 км), де, до речі, проживала і наша команда. Поселились без проблем. Оскільки в номері була кухня, то харчування не було для нас проблемою, бо продукти привезли з собою. Звичайно, була перерва між гонками, але не поїхати, не подивитись на стадіон ми не могли. Прикро, що дістались ми до нього вже після тренувань. Красиві гори, озера, і саме головне, - навколо такий спокій, зразу відпочиваєш.
Зранку наступного дня виїхали набагато швидше, за чотири години до змагання – це мала бути чоловіча естафета. За п`ятнадцять хвилин доїхали до Інцеля, там вже чекали волонтери, які допомогли зручно, до того ж безкоштовно, запаркувати машину. Без проблем зразу сіли в шатл, де німецькі фани, добродушно підсміюючись, привітали нас, як достойних конкурентів, на наш подив. 20 хв. - і ми на стадіоні. Сонце, сніг, хороший настрій – день почався вдало. Живе море різноманітних вболівальників. І, як прикро, що наших можна було перерахувати на пальцях однієї руки, враховуючи Машу Осолодкіну та Діану.
Обійшовши трасу, зрозуміли, що треба стояти там, де нашим буде найважче, щоб хоча б криком допомогти. А тому, на подив всіх навколо, вибрались на гірку так, що видно було половину траси, і близько до спортсменів. Естафета почалась! А після першого етапу, коли Семенов пішов на передачу лідером, адреналін зашкалював. Я кричала так, що дивились на вболівальницю з України, а не на спортсменів. Сподіваюсь, що моє : «Удачі на стрільбі!» - їм допомагало. Після гонки, чисто випадково, коли ми спустились з гірки, потрапили на трасу і за тренерами пішли у віп-зону. Оскільки нас ніхто не виганяв, сміливо стали фотографуватися. А потім, фортуна усміхнулась нам: ми сфотографувались і з Уле Ейнаром Бьорндаленом, і з Фуркадом, і з Свендсеном та Бьо, а закріпили все ще й фото з Сандрін Байї.
Та це ще не всі сюрпризи на цей день. Зустрівшись після гонки з Машею та Діаною, ми поїхали до нашої команди. І наша Маша забезпечила нас бібом Валі Семеренко, а на прапорі на щастя залишили свої автографи наші спортсмени разом з Карленко!
В суботу наш прапор з автографами майорів так, щоб було далеко видно на трасі. Жіноча естафета почалась! Стільки зірок біатлону проїхало повз нас на відстані витягнутої руки. А наші, все ж таки, були самі найкращі, незважаючи на результат. А коли Віта пішла третьою, радості не було меж.
В неділю пішов дощ. Основним плюсом було те, що ми змогли набагато пізніше виїхати автомобілем, фактично за дві години до гонки, щоб не так змокнути. Масстарт в чоловіків був захоплюючим. А особливо, це треба було бачити (наголошую для тих, хто в своїх коментарях відправляв Дериземлю на пенсію), коли Андрій на підйомі обігнав Свендсена та Бьо. А німецькі фани разом зі мною кричали: «Удачі на стрільбі!», 100% не розуміючи, що я кричу, таке можливо, напевно, тільки на біатлоні.
Жіночий масстарт був ще більш захоплюючим, оскільки там була наша Віта, котра довгий час йшла в групі лідерів. А перед фінішем Віти я зірвала голос. Після гонки ми знову пішли за тренерами, але вирішили вийти на трибуну. Звідти спостерігали нагородження, оскільки це був останній день, медалями та кришталевими фігурами біатлоністів - призерів двох останніх гонок. Після церемонії вивели на нагородження особливими призами Нойнер. Від несподіванки не могли повірити, що вона чекала біля нас і ми могли сфотографуватись, або, хоча б, взяти автограф.
Чемпіонат закінчився. Як не жаль, але на слідуючий день разом з Машею та Діаною ми вирушили назад, додому. Поїхали іншим шляхом: на Відень, Братиславу, Жиліну по автобану, де примудрились проїхати безкоштовно. Дорога пройшла швидко завдяки дуже приємним співрозмовницям. А обговорювали ми, звичайно ж, біатлонні події. Навігатор вивів нас на гірську трасу в Польщі, де ми змарнували дві години. А тому, якщо у вас є можливість, краще їхати на Будапешт та Чоп, бо наші гірські дороги по Закарпаттю набагато швидкісніші.
Пройшли польський кордон вночі за годину. А потім, вже біля Львова, ми відчули, що вже дійсно на Україні: проїхали по закордону більше 2000 км без пригод, а в Україні зразу зупинив даїшник, чіпляючись, як завжди, нізащо. Дали хабаря – і поїхали.
Вболівайте за наших, їм так це потрібно! Судячи з нашої розповіді – це не так уже й важко. На подорож ми витратили за усе (бензин, проживання, харчування, віза і т.п.) близько 500 євро на двох. Головне наважитись!
Наталія Ляхович
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коментарі (Всього: 47)
|
[ 1, 2 ]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінки в останній гонці
|
|
|
|
|
|
| Яка, на ваш погляд, має бути доля турніру прогнозистів в наступному сезоні? |
| |
|
Провести конкурс, як зазвичай
|
348
|
|
Провести конкурс, але зі значною кількістю вирахування найгірших гонок
|
|
119
|
|
Не проводити конкурс, оскільки не можливо створити рівні умови учасникам
|
|
36
|
| |
| проголосовать |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
