Пішов з життя начальник збірної України Валерій Татаренко
Федерація біатлону України із сумом повідомляє, що на 61-му році пішов із життя ТАТАРЕНКО Валерій Миколайович - начальник штатної команди національної збірної України з біатлону.
Усе свідоме життя Татаренко В.М. присвятив служінню олімпійським ідеям, розвитку військово-прикладних видів спорту та біатлону в Україні. «Заслужений тренер України з біатлону», майстер спорту СРСР, багаторазовий чемпіон та призер чемпіонатів СРСР і УРСР з фігурного водіння автомобіля, офіцерського триборства, морського п’ятиборства.
За багаторічну плідну працю нагороджений грамотами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, медалями «За бездоганну службу» та відзнаками МВС України, Служби безпеки України, Прикордонної служби України, Національної гвардії України.
Висловлюємо щире співчуття родині та друзям покійного.
Світлий образ Валерія Миколайовича Татаренка назавжди залишиться в наших серцях.
Вічна йому пам'ять.
Коментарі (Всього: 20)
2020-02-27 02:01
Выражаю свои соболезнования.
2020-02-27 02:25
Соболезнования родным и близким...
2020-02-27 06:57
Щирі співчуття родині та усім тим, хто знав Валерія Миколайовича Татаренка.
Шкода,що він передчасно покинув україннський біатлонний світ.
Нещодавно ми вшанували його до 60-річчя з дня народження...
Тож нехай память про його життєвий шлях, високу професійність, людяність, доброзичливість та самовідданість біатлону назавжди залишаться у нашій пам'яті...
Валерію Миколайовичу Татаренку 60 років.
Пролог:
Серед дніпровських круторогів на березі ріки Дніпра,
В любові й злагоді батьківській там народилося дитя.
Валерієм його назвали, матуся й тато молоді,
Щодня любили, пестували, оберігали від біди.
Мале дитинство промайнуло, вступив до школи в перший клас
В якій навчався бездоганно, займався спортом в вільний час.
Влучно стріляв та швидко бігав, багатоборство добре знав,
Веслярством й парусом займався, але біатлоністом став.
Закінчив школу, що ж там далі, завдав запитання собі.
Звернувсь до тата та матусі він за порадою тоді.
Батьки його благословили на спорт, навчання й перемогу
Так вийшов наший ЮВІЛЯР на професійну спорт - дорогу.
Навчався в КГІФК, служив у внутрішніх військах,
Скорив радянський п’єдестал - військово-прикладний мастак.
Було тяжко та й не легко досягати цілі,
Але ті хто Вам довірив бачили Вас в ділі.
Вболівали, піклували, зичили удачі,
Щоб суперникам спортивним Ви давали здачі.
Стрільнув на срібло з автомату, метнув гранату влучно в ціль,
Не було рівних йому в кросі, він переміг себе та біль.
За “Дружбу й братство” на змаганнях, в складі Радянської Країни
Здобув дві бронзи у підряд на славу Неньці Україні.
Співав його автомобіль в фігурному водіні,
А кляту смугу перешкод лузав немов насіння.
Став майстром спорту у триборстві, тим хто не вірив носа втер.
Чотрири букви серце гріють з колишнього СРСР.
Зростання:
Так, закінчився строк спортсмена та не скінчився строк бійця.
Строкова служба у Динамо та лейтенантівське звання.
Він тренер з лиж та біатлону, заступник відділу – патрон?
Та не давали йому спати думки про рідний біатлон.
Створив спецгрупу олімпійську, умови підготовки,
Здобув в бою сучасну зброю, швиденько, тихо мовчки.
Він працював натхненно, відкрито та завзято.
Чому навчив його, наш біатлонний ЗОРІН – ТАТО.
Тож підхопили його славу й тримали її довго:
Білова, Фурсова, Деркач,
Зубрилова й Шевченко.
Звонков, Петрова та Позняк,.
Андрій Дериземля, Лисенко.
Віталій Могиленко, Гаясова й Меркушина,
Тетяна Водоп’янова, що німців плакать змусила.
Сьогодні Ви уславлений, відомий ветеран,
Держава Вас відзначила, громадськість вдячна Вам.
Спортсмени поважають Вас,
Є злагода в родині, дружина щиро любить Вас,
бо Ви один ЄДИНИЙ.
То ж будь спортивним гетьманом,
Спортивної родини.
Впроваджуй біатлонний дух
На благо Україні.
02.09.19
Автор: Василь Карленко
2020-02-27 07:36
Мої співчуття (((
2020-02-27 07:53
Дуже шкода. Співчуття рідним та усьому біатлонному штабу.
2020-02-27 08:23
R.I.P....
2020-02-27 08:57
Світла пам"ять. Рідним - сил, щоб впоратися з болем утрати.
2020-02-27 09:05
Моє співчуття рідним та близьким Валерія Миколаєвича,а також всім хто його знав,з ким він співпрацював та спілкувався.
2020-02-27 09:41
Вічна пам'ять... Співчуття рідним і близьким.
2020-02-27 10:33
Світла пам'ять. Співчуття усім близьким.
2020-02-27 10:41
Співчуття рідним.
2020-02-27 11:23
Жаль((( Вічна пам'ять!
2020-02-27 11:54
Царство небесне .
Світла пам'ять.
Співчуваємо родині.
2020-02-27 12:01
Царство Небесне Валерію Миколайовичу! Та вічна пам'ять! Багато хорошого зробив для нас... шкода, що ранувато пішов....
2020-02-27 12:10
Вічна пам"ять покійному. Співчуваємо близьким і рідним.
2020-02-27 12:11
Соболезнования родным и близким...
2020-02-27 17:06
R.I.P.
2020-02-27 20:08
співчуття
2020-03-07 23:01
Не верится и никогда в это поверить будет невозможно! Потрясающий человек! С добрейшей душой! Зачем убил себя сам?! Я не понимаю! Как жить теперь близким? Как жить его маме Вере и любимой жене Тоне?.. Покойся с миром!.. И оберегай свыше тех,кого ты любишь! Неземной души человек!
2021-02-25 19:37
Только сейчас узнал.Друг моего детства год назад умер.Жили в одном доме, были вместе в спортлагере - он многоборец, я пловец-подводник. Встретил недавно его маму, поздоровался, но она словно не заметила. Прошла мимо. Думал, из-за маски не узнала. Всего на два года пережил своего главного соперника по юношеской сборной и товарища по инфизу Борю Полетило. Грустно
1. Якщо ви вже реєструвалися на сайті, введіть ваш E-mail і пароль.
2. Якщо ви залишаєте коментар перший раз, вам необхідно придумати нікнейм, і ввести ваш E-mail і пароль.
Ім'я або Нікнейм: (не вводьте його якщо ви вже реєструвалися раніше)
.gif){kind=small}
