|
|
2022-07-13 15:40 | Юрай Санітра: Доповнили команду ще одним молодим та перспективним спортсменом
|
|
|
Літо - активна пора у підготовці спортсменів до нового сезону. Попри війну в Україні, спортсмени основної збірної зуміли виїхати закордон на навчально-тренувальні збори: чоловіки зараз перебувають у німецькому Обергофі, а жінки готуються в австрійському Обертілліасі. Нам випала нагода поспілкуватися із Юраєм Санітрою, який продовжив співпрацю з українською командою, і готуватиме біатлоністів впродовж нового олімпійського циклу. Юрай розповів про особливості тренувального процесу на першому тренувальному зборї у Сянках; хто ще з чоловіків, окрім Дениса Насика приєднався до команди у цьому міжсезонні; пояснив чому вирішив попрацювати із Дар'єю Блашко у цьому міжсезонні; а також поділився тим, коли б і де хотів завершити свою тренерську кар'єру. – Юрай, наскільки складно морально було їхати в Україну на збір, знаючи, що у нас війна, що частина спортсменів служить і їхні думки останні 4 місяці далекі від біатлону?
– Якщо говорити про мою позицію перед виїздом в Україну, то я мав дуже багато інформації, тому що з 24 лютого, коли почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, я був на зв'язку і зі спортсменами, і з тренерами, тому трохи розумів ситуацію.
Звичайно, ухвалити рішення їхати в цей час в Україну було складніше не так для мене, бо я хотів зустрітися зі спортсменами, як для моєї родини. Дякую їм, що потерпіли ці два тижні, коли я був в Україні. Зараз можу сказати, що це було правильне рішення, бо ми відпрацювали перший хороший збір, зробили те, що потрібно. Трохи поговорили не лише про тренування, але були і загальні розмови: про ситуацію в країні, про особисте життя кожного спортсмена. Тому на цьому першому зборі закрили багато важливих питань.
Ясно, що вся ця ситуація і військовий контроль на дорозі були новими для мене, але хочу сказати, що я свідомо на це йшов.
– У якому стані - і моральному, і фізичному, приїхали хлопці на перший збір?
– Не всі мали можливість тренуватися, тому спортсмени приїхали в різному фізичному стані. Зрозуміло, що потрібно було максимально індивідуально підходити до тренувального процесу. Щодо морального стану, то всі хлопці мотивовані тренуватися, щоб якнайкраще представити свою країну, Україну, на міжнародних біатлонних стартах. Ясно, що кожен день у нас починається з чистого аркуша, кожен день – особливий, тому що особиста ситуація у спортсменів змінюється, треба вирішувати багато особистих проблем, але зараз скажу, що спортсмени добре ставляться до тренувальної роботи.
– У чоловіків змінилося ставлення до роботи?
– Я б не сказав, що минулого сезону вони по-іншому ставилися до своєї спортивної роботи. Але зараз я відчуваю, що є таке внутрішнє бажання у цій складній ситуації, яка зараз в Україні, показати щось більше, викластися на тренуванні максимально. І це я бачу щодня, на кожному тренуванні.
– Дмитро Підручний приєднався до команди у другій половині першого збору. Наскільки критичною була його відсутність? – У Діми зовсім інша ситуація зі звільненням зі служби, вона була набагато складнішою, ніж в інших хлопців. Але зараз ситуація така, що дозволяє нам реалізувати тренувальний процес. Діма повернувся з великою паузою у тренуванні, тому треба було багато наздоганяти. Але зараз і за його словами, і на мою думку, можна сказати, що він уже допрацював той пропуск, який у нього був, і ми маленькими кроками рухаємося до того рівня, на якому хочемо, щоб Діма знаходився.
– Юрай, у цьому міжсезонні Ви вирішили попрацювати з Денисом Насико, а не з Артемом Тищенком або Русланом Ткаленком, як раніше. Яке у Вас перше враження про роботу з Денисом?
– По-перше, хочу сказати, що я не зачинив двері до команди А перед Артемом та Русланом, але, як і завжди, у новому олімпійському циклі починаю будувати перспективну команду до Олімпійських Ігор-2026 у Мілані. Тому хотів зібрати спортсменів, з якими сподіваюся відпрацювати чотири роки, щоб вони могли потім бути добре готовими до Олімпійських Ігор.
Денис Насико показав, що має дуже сильну моральну базу, яка дасть можливість піднятися на ще вищий рівень. Він також добре готовий функціонально. Зрозуміло, що ці перші тренування у нього дуже складні, тому що навантаження та інтенсивність роботи більші. Але, скажу, що Денис добре справляється із цією ситуацією. Команда прийняла його із позитивним настроєм, і він приніс до колективу нову атмосферу. Тому, якщо Денису вдасться ще трошки стабілізувати стрільбу, то бачу, що взимку може бути ще один гідний спортсмен у нашій команді А.
– Але Денис Насико не єдиний новий спортсмен в основній команді…
– В рамках цього чотирирічного проекту ми ухвалили рішення, що доповнимо команду ще одним молодим та перспективним спортсменом. На даний момент з нами працює Віталій Мандзин, який вперше приїхав на збір із командою саме до Оберхофа. Можу лише позитивно відгукнутися про спортсмена – він терпить, але працює.
– Чому Ви обрали саме Віталія серед молодих хлопців?
– Я зробив багато детальних аналізів молодих спортсменів, яких міг би бачити у цьому проекті, поки думав над цим рішенням. Я вибирав між Мандзином, Кінашем та Боровиком. Ще раніше я казав, що хотів би мати у команді 9 чи 10 спортсменів, але ситуація із забезпеченням команди не дозволяла цього. Та після Сянок з'явилася можливість додати одного спортсмена, і тренерським рішенням ми обрали Мандзина, оскільки я впевнений, що Кінаш матиме добрий прогрес під керівництвом Миколи Зоца, котрий його добре знає. Думаю, між цими молодими спортсменами буде хороша конкуренція, і всі вони в перспективі можуть зайняти місце тих, хто вже зараз думає про те, що не продовжуватиме кар'єру до Олімпійських Ігор-2026. – Також на другий збір до команди приєдналася Дар'я Блашко. Даша сама до Вас звернулася із проханням тренуватися разом із Вами?
– Усі знають, яка історія була з Дашею останні два роки. Ті, хто стежили за біатлоном, знають усе, що відбувалося з нею. Так, ініціатива про тренування з нами, у групі з чоловіками, йшла від Даші. З мого боку це було нелегке рішення, бо я завжди був за концепцію, згідно з якою команда має готуватися та працювати разом. Але, порадившись із керівництвом федерації, і разом із старшим тренером жіночої команди (прим. Олександром Кравченком), ухвалили рішення, що буде краще, якщо Даша готуватиметься до сезону з нами. Я дивлюся на це трошки і з іншого боку, бо хочу, щоб Даша була до цього сезону готова краще, ніж до олімпійського. Адже вона має дуже великий потенціал і може допомогти і нам, чоловікам, у сингл-естафеті чи мікст-естафеті.
– Зараз Ви в Оберхофі. Як проходить збір?
– Одним словом, можу сказати – чудово. Дуже хороші умови, виконуємо багато важкої тренувальної роботи. Ми робимо невеликий акцент і на те, щоби гідно підготуватися до літнього чемпіонату світу (прим. ЛЧС пройде в німецькому Рупольдингу з 25 по 28 серпня), адже ми хочемо виступати там командою А.
– У хлопців у неділю було велотренування, і без травм не всі зуміли доїхати до готелю. Як вплине ця подія на тренувальний план?
– Тут ми зустрілися з Еріком Лессером, і скористалися можливістю потренуватися із ним, адже він дуже добре знає цю місцевість та траси для тренувань. Щоправда, він вибрав нелегку трасу, хлопці повернулися втомлені, а деякі з легкими травмами. Найгірша ситуація у Дмитра Підручного, який упав на руку і має проблему із правим зап'ястям. Але, я думаю, що через кілька днів він буде повністю виконувати весь тренувальний процес. Це було хороше тренування, кожен приніс якийсь шрам на руці чи нозі, але це морально робить нас лише сильнішими у подальшій перспективі.
– Юрай, чи спілкувалися Ви зі спортсменами/тренерами з інших команд? Яке ставлення зараз до української команди закордоном?
– На сьогоднішній день ми не мали нагоди зустрічатися з іншими тренерами, бо тут на зборі нікого немає, лише два дні тому приїхала команда Казахстану. Але, я думаю, всім ясно, що відбувається. Усі знають, що команда працює у складній ситуації. Усі морально допомагають, як можуть.
Також хочу подякувати керівництву міжнародної федерації біатлону. Вже було публічно заявлено, що забезпечення зборів нашої команди відбувається за рахунок міжнародної федерації. І держава, і Міністерство спорту допомагають, як можуть, і Федерація біатлону також. Скажу, що забезпечення наразі достатнє, щоб ми могли повноцінно готуватися до сезону.
– Що у команди далі за планом?
– Наразі я не готую плани на довгий час. На сьогодні ми маємо такий план: хочемо реалізувати до кінця програму цього збору в Оберхофі. Потім поїдемо додому на деякий час, і якщо буде все гаразд, і якщо дозволить ситуація, на початку серпня плануємо виїхати закордон на збір, після якого відразу ж поїдемо на літній чемпіонат світу.
– Юрай, насамкінець хочу запитати про Вашу перспективу в роботі з українською командою. З розмови з Вами я правильно зрозуміла, що Ви налаштовані працювати з командою до Олімпійських Ігор-2026?
– Якщо зі здоров'ям усе буде гаразд, то ясно, що я готовий відпрацювати до 2026 року, бо маю таку мету. В Антхольці на чемпіонаті світу 1995 року я розпочинав свою тренерську кар'єру, як тренер жіночої словацької команди, і там же хочу закінчити свою тренерську кар'єру вже на Олімпійських Іграх-2026.
Спілкувалася Дарія Вирста
|
|
|
|
|
|
|
Коментарі (Всього: 12)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінки в останній гонці
|
|
|
|
|
Яка, на ваш погляд, має бути доля турніру прогнозистів в наступному сезоні? |
|
Провести конкурс, як зазвичай
|
351
|
Провести конкурс, але зі значною кількістю вирахування найгірших гонок
|
120
|
Не проводити конкурс, оскільки не можливо створити рівні умови учасникам
|
36
|
|
проголосовать |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|