Всі ми чекаємо під Новий рік чогось незвичайного, доброго і душевного. Пропонуємо вам історію про маленьке біатлонне диво.
Ми молода сімейна пара, яка любить різні види спорту, в тому числі і біатлон. Стежимо за всіма змаганнями, вболіваємо за НАШИХ. Дуже хотіли ще минулого року поспостерігати вживу, але на жаль.... При всіх переглядах біатлону, в мене серце завмирає при стрільбі Мартена Фуркада. Скажу чесно, так, я його фанатка! Юрій, мій чоловік, навпаки, крім наших, вболіває за Свендсена, і за всю збірну Норвегії. З цим у нас завжди суперечки - хто кращий.
Чим ближче був початок сезону, тим впевненіше ми збирались туди. Визначились з етапом - вибрали Поклюку. І під час приготувань до поїздки отримала від чоловіка смс: "Може якийсь банер для Фуркада вигадаєш?". Я відповіла: "Ти серйозно?". Чоловік відповів: "А чого ні ? Так з'явиться шанс якось з ним ближче побачитись".
І от я наважилась... Ми зробили банер з Мартеном на синьо-жовтому фоні і по-французьки написали "З України з любов'ю" (до тепер не знаємо чи правильно переклали - гугл допомагав). Зробили його за один день, і з усією атрибутикою (в нас ще був прапор з гербом міста і прапор з тризубом і шаблями) вирушили в дорогу.
Жили ми в чарівному містечку Блед, дуже тихому і затишному. І, як Ви всі знаєте, першою гонкою був чоловічий спринт, на який ми і пішли, звичайно з банером. Перший день, відкриття етапу, людей дуже багато, словенці прийшли вболівати за Якова Фака, і прийшли зі своїми плакатами. Одним словом, розгорнути наш нам так і не вдалось, коли стартував Мартен.
Я розчарована, та й на додачу в Мартена промах, він не виграє гонку... але людей стає менше, і ми з чоловіком, і банером рухаємось ближче до фінішу, і мій Юра, каже: "Дивись, Фуркад!". Він давав інтерв'ю. Я розгортаю плакат, а він закінчив і пішов... на щастя, він популярний і його зупиняє ще один журналіст, ми переміщуємось і знову я відкриваю плакат, а мій чоловік в ролі фотографа все знімає. Після мого викрику: Мартен! Фуркад піднімає голову і показує, я вже і від цього в шоці. Але, звичайно хочеться більшого. Наступні мої слова були "Мартен, фото", і через декілька хвилин, на моє здивування, я обертаюсь і бачу, як сам МАРТЕН ФУРКАД піднімається до мене по снігу вгору. Ми робимо спільну фотографію, він залишає автограф, а я стою, і не вірю, що це правда! І моя мрія здійснилась!
Кінець гонки, Мартен 5-ий, церемонія нагородження. І, як Ви думаєте, хто після неї отримав квіти Фуркада?. Так - Я. Емоцій море, щастя безмежне, і, по-правді, це один із найкращих днів. Доречі, квіти приїхали назад в УКРАЇНУ, і ще зараз стоять в вазочці.
На кінець хочу написати, що щоб Ви не любили, про щоб Ви не мріяли, все можливе, і всі мрії реальні. Я відчула це на собі! І, окремо дякую чоловікові за ідею і підтримку!
Поздравляю! Главное действительно хотеть, нет ничего невозможного.
2015-12-26 12:21
Очень можно понять Мартена в этом проявлении внимания к Наташе. Помните пару лет назад был ролик из родного города Фуркадов . где на улицах показывали прохожим плакат с Мартеном и ни кто не мог сказать, кто на плакате... А он уже был №1 в Мире.. но какой-то одинокий...Ведь кроме медалей и мест спортсменам необходимо ПРИЗНАНИЕ болельщиками... Флагом помахать - это хорошо, но когда банер с Именем и Фото - это конкретно для НЕГО!!! это лучшая поддержка!.. Это окрыляет спортсмена!... Спасибо Юрию и Наташе !! Это -Чудо! Вы изменяете людей, вы открываете лучшее в людях.. Раньше Мартен для меня(и не только) был холодным, эгоистичным прагматиком... , а ВЫ эту льдинку растопили.. Вы открыли нам ДРУГОГО Фуркада!
2015-12-26 12:39
2 АлексейА, дуже-дуже дякуємо. Він і для мене в якісь моменти був " піжоном біатлону", але чомусь завжди відчувала, що він добра і чуйна людина, і з кожним разом все більше не розумула, чому його так не люблять вболівальники. Він сильний спортсмен, але він людина !!! Зблизька я побачила, що він ще кращий, ніж я думала... я не про зовнішність...він душевний, навіть коли 5.
2015-12-27 00:33
Наталочка,читаю и щиро заздрю)))
Спасибо,что поделились своей чудесной историей.Болею за Марти с времен его первой гонки в КМ.Тогда он был лишь в 7-м десятке, но именно после нее я сказала себе "мне есть теперь за кого болеть" (в то время ушли из биатлона все мои любимцы).К сожалению,не удалось с ним сфотографироваться во время поездок,но очень рада,что это удалось вам.И рада тому,что в этой теме нашлись единомышленники,видящие в нем не пижона,а спортсмена и человека прежде всего
2 АлексейА
2 marten1987
Спасибо
2015-12-29 20:40
Вітаю!!! Мартену респект, що не полінився і підійшов зфоткатися.
1. Якщо ви вже реєструвалися на сайті, введіть ваш E-mail і пароль.
2. Якщо ви залишаєте коментар перший раз, вам необхідно придумати нікнейм, і ввести ваш E-mail і пароль.
Ім'я або Нікнейм: (не вводьте його якщо ви вже реєструвалися раніше)