Записки вболівальника. На літній біатлон за 7 тисяч кілометрів
Другий день ЛЧС порадував нас не тільки погодою, а й хорошим виступом збірної України. Юрій Ситник, при одному промаху, зумів зачепитися за бронзу, випередивши найтитулованішого юніора, росіянина Малиновського. Друга гонка дня була не менше захоплюючою. Катерина Бех завоювала в спринті серед юніорок срібло. Порадували своїх вболівальників і жінки: бронза Даші Блашко, троє українок в квітковій церемонії, п'ятеро представників жіночої збірної в топ-10!
Але який же чемпіонат обходиться без вболівальників. До слова сказати, на змагання з біатлону приїжджають вболівальники з різних куточків земної кулі. Звичайно, переважно європейці, тому що цей вид спорту більше люблять і поважають саме на Старому континенті. Але іноді дивуєшся ступені любові до біатлону, коли зустрічаєш фанатів, які приїхали на пару днів повболівати за своїх улюблених атлетів за тисячі кілометрів. На ЛЧС теж був такий біатлонний фанат - Ілля, він приїхав на чемпіонат в Білорусь з Сахаліну, подолавши 7 тисяч кілометрів, щоб "живцем" побачити біатлон!
А ось жителі Мінська, можна сказати, проігнорували цікаві змагання. Ні приїжджі, ні вітчизняні біатлонні зірки, ні прекрасна погода і смачна їжа, ні численні безкоштовні розваги (як для дорослих, так і для дітей) ... не допомогли організаторам заповнити трибуни, як це було, наприклад, на чемпіонаті Європи в лютому цього року. Але оргкомітет не розгубився і вже після обіду в другій день змагань одну з трибун повністю заповнили військовослужбовці.
У Раубичах прийнято не тільки добре і смачно годувати уболівальників, але і розважати їх. Так було і на ЛЧС. Навіть трохи шкода артистів, які співали для усього кількох людей. Вболівальники - люди на особливій хвилі. У перервах між гонками, вони, як правило, підкріплюються (їжею і біатлонними напоями) і, звичайно ж, гаряче обговорюють все, що відбувалося на трасі, хто зійде на подіум у наступній гонці, обмінюються новинами та планами... тут, природно, не до мистецтва.
І хто б що не говорив про те, що літній біатлон, це від лукавого, що лижоролери - не лижі, і емоції не ті, і квас в спеку - це не глінтвейн в мороз... все це не так. У літньому біатлоні є своя родзинка, присутні азарт і видовищність, та й засмаглі фактурні фігури атлетів дуже непогано виглядають на бетонному полотні траси. Багато сьогоднішніх зірок світової величини саме в літньому біатлоні показували відмінні результати на початку своєї спортивної кар'єри. Звичайно, як кажуть, на смак і колір... Але мені, великому скептику ще чотирирічної давності щодо літнього біатлону, він сподобався вже після першого близького знайомства з ним.
Власне, кожен відвідувач нашого сайту може не чекати рік, до наступного ЛЧС, а вже у вересні на чемпіонаті України в Чернігові оцінити всі достоїнства і недоліки літнього біатлону.
1. Якщо ви вже реєструвалися на сайті, введіть ваш E-mail і пароль.
2. Якщо ви залишаєте коментар перший раз, вам необхідно придумати нікнейм, і ввести ваш E-mail і пароль.
Ім'я або Нікнейм: (не вводьте його якщо ви вже реєструвалися раніше)
.gif){kind=small}
У Раубичах прийнято не тільки добре і смачно годувати уболівальників, але і розважати їх. Так було і на ЛЧС. Навіть трохи шкода артистів, які співали для усього кількох людей. Вболівальники - люди на особливій хвилі. У перервах між гонками, вони, як правило, підкріплюються (їжею і біатлонними напоями) і, звичайно ж, гаряче обговорюють все, що відбувалося на трасі, хто зійде на подіум у наступній гонці, обмінюються новинами та планами... тут, природно, не до мистецтва.
